cultureособистістьцікаво

Сергій Неретін: Ми зробимо все, щоб масове кіно якомога більше з’являлося саме в кінотеатрах

Перший заступник голови Державного агентства України з питань кіно Сергій Неретін в інтерв’ю розповів про те, що зніматимуть вітчизняні кінематографісти.

– Чи має прийти на заміну українському поетичному кіно український блокбастер?

– Враховуючи реалії сьогодення, ми б хотіли спрямувати увесь рік на те, щоб у нас з’явилося якомога більше масового кіно. Тобто щоб глядач ішов у кінотеатри саме на українські фільми. Адже зараз на екранах в основному американські блокбастери, навіть не російські, які, до речі, втратили попит. За підсумками 2016 року було лише 6% репертуару російських стрічок. А три роки тому – близько 20%. З’явилася ніша, яку треба чимось заповнити. Всі наші експерименти впродовж останніх двох-трьох років показали, що на поетичний, або швидше авторський кінематограф, масовий глядач не ходить. Це тенденція є не лише в Україні, а й у всьому світі. І для того, щоб задовольнити попит масового глядача і одночасно продемонструвати, що Україна – кінематографічна держава, ми зробимо все, щоб масове кіно якомога більше з’являлося саме в кінотеатрах. Підсумки 2016 року показали, що попит на нього є.

– Якщо говорити про блокбастери, то треба мати на увазі кіно із хорошим бюджетом. Цьогоріч на український кінематограф виділено 500 млн. гривень. Це, звичайно, значно більше, ніж було у попередньому році, однак порівняно зі світовими сумами на кіно, мало. Як ви будете виходити із ситуації?

– Звичайно, що це невелика сума, але є різні методи. Є копродакшн (спільне виробництво кількох країн – ред.). У нас, до речі, у копродакшині зараз сім країн. Так, якщо ми глянемо на голлівудський ринок, то там бюджет починається від мільйона доларів і закінчується безкінечністю. Звичайно, що ми не можемо конкурувати. Але, наприклад, в Україні навчилися робити за інші гроші пристойне кіно. От, наприклад, вчора вийшов у прокат фільм “Правила бою”, знятий в Україні, з українськими акторами і українським саундтреком. Він охопив, здається, більше 100–150 екранів. І зроблений за близько 7–8 млн. гривень. Якщо цю цифру зіставити з 500 млн. гривень, то думаю, що на десяток стрічок нам вистачить, щоб показати, що в Україні є гарний кінематограф, не гірший, ніж американський чи європейський.

– Ви спочатку будете створювати фільми для масового перегляду в кінотеатрах, а потім, якщо вони сподобаються глядачу, адаптуватимете для телебачення?

– Не зовсім. Кіно і телебачення не дуже перетинаються.

– Тим не менш, художній фільм “Гніздо горлиці” вже почали адаптувати для телебачення у формат серіалу.

– Це світова тенденція. Той матеріал, який не увійшов, домонтовується і робиться з нього серіал. Тобто, наприклад, в “Гнізді горлиці” було знято дуже багато матеріалу. Але цей матеріал просто шкода викидати, тому буде серіал на базі фільму. Це не зовсім інакша версія, вона просто довша.

– Якщо особливості голлівудського блокбастера всім знайомі, то які ознаки матиме український?

– Я відвідав прем’єру стрічки “Правила бою”, яка вийшла, до речі, без державної підтримки. Якщо поглянути на цю стрічку, то тут ніхто не ховає українські номери машин, українські вулиці не називають російськими назвами, українські актори говорять суржиком. А стосовно якоїсь унікальної української родзинки, то хіба в американських блокбастерах є родзинки? Вони просто уміють створити таке кіно, яке дивитимуться у всьому світі. В блокбастерах як такої фішки, напевно, бути не може. Але якщо ми будемо бачити Київ, впізнавані обличчя і чути українську мову – це вже буде велика заслуга українського кінематографа.

– Багато маєте сценаріїв, які вже можна реалізувати?

– Так, вже багато фільмів отримали фінансування. Почали навіть виробництво. Вчора, наприклад, ми підписали угоду про створення фільму спільного виробництва з Британією. Це містичний блокбастрер “Егрегор”, режисер Любомир Кобильчук (Левицький – НСКУ). Ми між собою називаємо його українським зразком “Коду Да Вінчі”. Паралельно в запуску – “Операція Бандерас” – це військовий блокбастер, так би мовити. Потім комедія “Припутні” – це українська суржикова комедія. Вона теж розрахована на масового глядача. Її прем’єра буде влітку. Перед Новим роком ми також прийняли пригодницький екшн “Червоний” про повстання у сталінському таборі українських в’язнів. Він вийде у серпні цього року.

Сергій Неретін: Ми зробимо все, щоб масове кіно якомога більше з’являлося саме в кінотеатрах

Previous post

Три унікальні методи американських учителів, що привели учнів до небачених успіхів

Next post

Освіта по-українськи: 129 мільярдів — марнотратство чи інвестиція?

Comments

Leave a reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *