І що буде 2017 року з курсом валют, банками та податками
Через кілька тижнів після того, як Україна отримала третій транш, Міжнародний валютний фонд опублікував текст оновленого меморандуму про співпрацю з нашою країною. Документ на 75 сторінках (є в розпорядженні Forbes), крім листа про наміри України дотримуватися досягнутих із Фондом домовленостей, містить аналіз поточного стану економіки, рекомендації щодо монетарної, фіскальної та валютної політики, фінансового сектору, маркери з реформування енергетичної галузі, дерегуляції та судової реформи.
У цілому представники Фонду зазначають, що Україна демонструє прогрес у реформах і певні успіхи в боротьбі з фіскальним дефіцитом, нестабільністю в банківському секторі, корупцією, а також домоглася поліпшення бізнес-клімату. Крім того, у першому півріччі 2016 року зафіксовано реальне зростання ВВП. Але владі варто сфокусуватися на стараннішому виконанні рекомендацій Фонду з метою зміцнення макроекономічної стабільності і досягнення 2017 року позитивної динаміки ВВП аж до 1,5%. Зокрема, в МВФ незадоволені збереженням істотних темпів інфляції, зниженням обсягів зовнішньої торгівлі та недостатнім припливом приватного капіталу в українську економіку.
Валютна і монетарна політика
МВФ, як і раніше, наполягає на тому, щоб Україна дотримувалася монетарної та фінансової стабільності за гнучкого обмінного курсу, таргетування інфляції та підтримання достатнього обсягу золотовалютних резервів. Для цього Національний банк регулярно проводитиме валютні аукціони (але без «розхитування» ринку). Разом із тим в НБУ залишається право застосовувати адміністративні заходи, які дадуть змогу закрити «лазівки» для спекуляцій і забезпечити приплив валюти в резерви.
Щодо інфляції у Фонді дуже розраховують у найближчому майбутньому побачити зниження її темпів до однозначних чисел. Зокрема, щоб темпи зростання споживчих цін за підсумками 2016 року було утримано в межах 12% (+/- 3 в.п.), а до 2019 року знизилися до 5% (+/- 1 в.п.). Для цього МВФ рекомендує Нацбанку, зокрема, підвищити прозорість своєї грошово-кредитної політики, посилити роль в інфляційному таргетуванні головних відсоткових ставок.
Нацбанк і фінансовий сектор
Національному банку доведеться і далі працювати над своєю автономністю і політичною незалежністю, удосконалювати систему внутрішнього контролю. Зокрема, НБУ має проводити щоквартальний аудит і погоджувати його результати з МВФ.
Триватиме зміцнення т консолідація фінансового і передусім банківського сектору. Зусилля буде спрямовано на рекапіталізацію і реструктуризацію банків; на зниження тиску з боку пов’язаних кредитів; на посилення банківського нагляду; на досягнення банками позитивних фінансових результатів; на зменшення частки проблемної заборгованості в системі; на реформування ринку цінних паперів.
Так, в МВФ нагадують, що НБУ завершив вивчення планів рекапіталізації, презентованих 16-ма з 20 найбільших банків за підсумками проведеного раніше стрес-тестування. Їхня реалізація дасть змогу домогтися достатності капіталу не менш як 5% (хоча норматив – 10%). До того ж банки повинні будуть розробити чергову програму реструктуризації на найближчі 12–18 місяців. До кінця 2016 року МВФ разом із НБУ проведуть «огляд» ще 100 банків, а до липня 2017 року – тестування 57 банків, що становлять 2% активів усього банківського сектору, оцінять їхню життєздатність і залишать на ринку добре керовані та капіталізовані фінустанови.
Крім цього, вже завершено стратегію щодо націоналізації банків, розроблену спільно з МВФ і Світовим банком. Головна мета – не допустити втрати великих системних гравців, зокрема, за рахунок їхньої націоналізації. У разі рекапіталізації спільно з міжнародними консультантами розроблятимуть стратегію виведення банку з кризового стану і відновлення його платоспроможності.
Для посилення нагляду НБУ і далі здійснюватиме контроль ризиків і перешкоджатиме дестабілізації банківських установ. Крім того, завданням Нацбанку залишиться стежити за структурою власності банків і вживати всіх заходів для підтримання мінімального розміру статутного капіталу на позначці не нижче як 120 млн грн.
До кінця червня 2017 року Національний банк має завершити ревізію менеджменту 10 найбільших банків на відповідність керівників кваліфікаційним вимогам. У разі виявлених недоліків банки отримають 90 днів, щоб їх усунути. Таку програму з оцінювання «профпридатності» буде поетапно застосовано до керівників усіх банків.
Перед Міністерством фінансів як головним акціонером декількох банків поставлено завдання забезпечити їхню конкурентоспроможність і вивести на стабільний прибуток. Також у Фонді нагадують про те, що банківський сектор, як і раніше, має великі проблеми з обслуговуванням кредитних портфелів (здебільшого номінованих в іноземній валюті), тому банкам варто наполегливіше працювати над реструктуризацією позик і домовлятися з позичальниками. При цьому у Фонді заявляють, що мають намір наполягати на скасуванні мораторію щодо стягнення застав за кредитами.
Фіскальна і податкова політика
В МВФ вважають, що ще 2015 року Україна показала прогрес у виконанні головних бюджетних індикаторів, домоглася зростання доходів і значно заощадила завдяки проведеній реструктуризації зовнішніх боргів. 2016 року дефіцит бюджету було закріплено на рівні 3,75% ВВП, що, на думку Фонду, є критично важливим індикатором для подальшого балансування бюджету. Не останньою чергою це відбулося за рахунок змін у податковому законодавстві, які набули чинності з 2016 року. Мова йде про уніфікацію ставок ЄСВ і їхнє зниження до 22%, про збереження спецрежиму сплати ПДВ для аграріїв, про підвищення ставок акцизу на алкоголь, тютюнові вироби і пальне, про збереження ставки податку на прибуток на рівні 18% і про введення єдиної ставки ПДФО в розмірі 18%.
Утім, МВФ рекомендує продовжувати реформування податкової системи, на що влада з готовністю погоджується. По-перше, буде завершено реструктуризацію Державної фіскальної служби (зменшення чисельності персоналу, подальша інтеграція податкового та митного підрозділів ДФС, зниження повноважень територіальних підрозділів служби). По-друге, ліквідовано податкову міліцію і створено на її основі орган з розслідування фінансових і економічних злочинів. По-третє, буде впроваджено інструменти за непрямим аналізом доходів на основі витрат платників податків (зокрема, згадується і про разове декларування), аж до надання фіскалам права доступу до банківських рахунків. По-четверте, у планах забезпечити поступове злиття ЄСВ і ПДФО (про це говорили ще рік тому, до речі). По-п’яте, протягом найближчих місяців буде ухвалено законопроект про уповноважених економічних операторів і розроблено повноцінну систему управління ризиками на митниці. По-шосте, має бути ліквідовано заборгованість з відшкодування ПДВ.
Не оминули у Фонді увагою і спрощену систему оподаткування. Згідно з текстом меморандуму, єдиний податок необхідно серйозно реформувати, оскільки він «…залишається надмірно складним і відкриває можливості для зловживань. Тому потрібно вживати заходів щодо усунення цих зловживань, зменшити ступінь «пільговості» і складності нинішнього режиму, скоротивши розрив у податковому навантаженні на платників, які перебувають на загальних умовах оподаткування в податковому режимі».
Реформи торкнуться і соціальної сфери. Зокрема, продовжиться відмова від привілейованих пенсій, буде підвищено пенсійний вік і розширено базу для внесків у систему соціального забезпечення, а також знову зрушено в часі імплементацію другого накопичувального рівня пенсійної системи. Мінфін продовжить ревізію пенсій і субсидій для того, щоб перевести виплати і допомоги на адресну основу.
Крім цього, українська сторона зобов’язується «зміцнювати» бюджетний процес і прагнути до ефективного використання державних коштів, накласти обмеження на витрати міністерств і відомств, затвердити план реформи державного фінансового управління, яка передбачатиме кроки щодо середньострокового бюджетування, управління боргами, досягнення прозорості державних фінансів і боротьби з корупцією.
Що далі?
Сумніватися в тому, що Україна дотримуватиметься побажань Фонду, не варто. Після того як влада насилу добилася виділення третього траншу і з огляду на те, що 2017 року наша країна має отримати ще 5,4 млрд дол., рекомендації та домовленості з МВФ виконуватимуться з особливою ретельністю.
Чим це загрожує? З одного боку, є надії на відносну стабільність валютного курсу. Але разом із тим зовсім не можна відкидати сплесків дефіциту на валютному ринку і застосування Нацбанком чергової порції «стабілізувальних» адміністративних заходів. Платникам податків, зі свого боку, варто готуватися до звуження повноважень Державної фіскальної служби і до їхнього одночасного розширення у Мінфіну. При цьому малий і середній бізнес ризикує потрапити в зону особливої уваги, враховуючи глобальні завдання щодо «перекроювання» спрощеної системи і пошуку податкових ухильників.
У цілому ж Україні доведеться жити у стані якщо не жорсткої, то відчутної економії, яка стане наслідком пошуку бюджетного балансу та досягнення цільового дефіциту (до 3% ВВП). А отже, економічне зростання відкладається. Так, на очікувані 1,5% 2017 року ми, найімовірніше, вийдемо. Але реального відновлення не буде.
The Author
Comments