Леонардо да Вінчі , можливо, був найбільшим винахідником в історії , але в його час були настільки слабкі технології , що всі начерки генія залишилися в кращому разі на папері. Да Вінчі малював ескізи та діаграми своїх пристроїв і зберігав нотатки. Але або у нього не виникало бажання втілювати їх в реальність , або не вистачало коштів . У результаті , за життя да Вінчі практично жодний з його винаходів не побачив світло. Та й дізналися про праці геніального винахідника тільки після його смерті , оскільки він ніколи не виносив свої нотатки на публічне обговорення .

І це неймовірно сумно, тому що конструкторські навички да Вінчі набагато випередили свій час. Якби вони були втілені в реальні винаходи , хто знає , може бути революція в світі техніки сталася б куди раніше . З іншого боку , багато з ескізів да Вінчі неможливо було реалізувати за допомогою інструментів 15-16 століття. Зате в 21 столітті багато інженерів із задоволенням взялися за реалізацію проектів да Вінчі і з’ясували , що ті дійсно працюють. І працювали б , будь да Вінчі трохи сміливішим і ще трішки винахідливішим.

Давайте подивимося на винаходи да Вінчі очима людини двадцять першого століття.

 

Підшипник

Не вражені ? Що ж, підшипник може і не найкрутіше , що може дозволити собі винахідник , але безліч сучасної техніки працює за допомогою підшипників. Кулькові підшипники дозволяють обертатися приводним валам , проштовхують товари в магазині або на заводі , це основа практично будь-якого рухомого механізму . Гладкі кульки , розміщені між двома рухомими поверхнями , практично усувають тертя . Вперше ідея , як вважає багато хто, народилася ще в часи Римської імперії , але історики вважають , що саме в зошитах да Вінчі з’явилися перші начерки підшипника. Багато  з пристроїв , придуманих генієм , не працювали б без підшипників. Але як і у випадку з багатьма іншими концептами винахідника , підшипник довелося перевинайти комусь ще.

 

Парашут

Швидкість, з якою падає тіло , залежить від двох чинників: сила тяжіння , яка тягне вниз , і опір атмосфери , в якій воно падає. У відсутності атмосфери падаюче тіло буде просто розганятися до величезної швидкості , поки не впаде на поверхню , але повітря уповільнює падіння до тих пір, поки тіло не досягне так званої граничної швидкості. У різних об’єктів різна гранична швидкість. У людини , що падає в атмосфері Землі – ця швидкість складає приблизно 193,1 км / г. Повільно , так? Нехай так , але цього достатньо для того , щоб людина , що впала з літака , перетворилася в коржик після удару об поверхню землі. Врятувати її може тільки парашут.

Да Вінчі , будучи зачарованим ідеєю літаючої людини , задумав свій парашут як засіб для дрейфу по повітрю. Його пірамідальна структура була драпованою тканиною. Як писав да Вінчі у своїх нотатках , такий пристрій дозволив би людині « впасти з будь-якої висоти без будь-яких травм і пошкоджень ». Натуралісти двадцять першого століття , які реалізували задум да Вінчі , визнали , що він працює в точності , як той передбачав .

 

Орнітоптер

Да Вінчі надихали птахи. Він спостерігав за ними , малював їх і розмірковував над створенням власних літальних засобів. Одним з результатів цього хобі став орнітоптер , пристрій , придуманий да Вінчі , який теоретично міг підняти людину в повітря , як птицю. У той час як парашут да Вінчі дозволив би людині стрибати зі скелі і залишатися в живих , орнітоптер дозволив би їй парити в повітрі над землею.

На папері орнітоптер більше схожий на птаха (або кажана ) , ніж сучасні літаки. Його крила почнуть працювати після того , як пілот поверне рукоятку. Це винахід демонструє глибоке розуміння аеродинаміки да Вінчі. Сучасні спроби відтворити орнітоптер показали , що той справді міг літати – якби його підняли в повітря. Побудувати літальний засіб , який би задіювався слабкими м’язами  людини , було б складніше .

Парашут і орнітоптер були тільки двома з літаючих машин , описаних да Вінчі в його зошитах . Серед інших був і глайдер, і вертолітоподібний літальний засіб , про які ми , можливо , поговоримо пізніше.

 

Кулемет

Кулемет да Вінчі або « 33 – стовбурний орган ” не був кулеметом в сучасному розумінні. Він не міг швидко випускати кулі з одного стовбура . Але зате міг видавати залпи через короткі проміжки , і якби був побудований , ефективно б косив наступаючу піхоту.

Механізм цього кулемета простий. Да Вінчі запропонував зібрати 11 мушкетів на прямокутній дошці , а після скласти три таких дошки в трикутник. Помістивши вал посередині , можна було б обертати всю цю штуковину так , щоб один набір з 11 знарядь стріляв , поки два інших остигають і перезаряджаються . Після цього весь механізм перевертався і давав черговий залп.

І хоча да Вінчі постійно наголошував у своїх зошитах , що ненавидить війну і проклинає машини для вбивств , йому потрібні були гроші , і він легко міг переконати багатьох покровителів , що такі машини допоможуть їм здолати своїх ворогів. Можливо , воно й на краще , що жодна з машин для вбивства , задуманих да Вінчі , не була побудована .

 

Водолазний костюм

Проживаючи у Венеції кінця 15 століття , да Вінчі розробив ідею для відбиття вторгнень кораблів. Досить було відправити чоловіків на дно гавані в водолазних костюмах , а там вони б просто розкривали днища кораблів , як консервні банки. Можливо , ця ідея вас не вражає , оскільки в даний час її реалізація здається досить простою. Але в часи да Вінчі це було нечувано . Водолази да Вінчі могли дихати за допомогою підводного дзвону з повітрям , надягали маски зі скляними отворами , крізь які можна було бачити під водою. В іншому варіанті концепту водолази могли дихати за допомогою винних бутлів , наповнених повітрям. В обох випадках , чоловіки носили б із собою пляшки, в які мочилися , тому могли залишатися під водою дуже довго. План да Вінчі не тільки міг бути втіленим – він був практичний!

Ці водолазні костюми були створені насправді , проте загарбники , проти яких вони мали застосовуватися , були успішно вбиті венеціанським флотом до того , як знадобилася підводна диверсія .

 

Броньований танк да Вінчі

Працюючи на герцога Міланського , Лодовіко Сфорца , да Вінчі запропонував те , що могло стати вінцем його творіння в області військових машин: броньований танк. За сприяння восьми сильних чоловіків , броньований танк був схожий на черепаху , яка наїжилася 36 знаряддями з усіх боків. Він був оснащений системою зубчастих коліс , які становили послідовність . Вісім чоловік були захищені від битви зовнішньою оболонкою , тому могли доставити пішим ходом такого « їжака » прямо в гущу битви , не будучи пораненими . Стріляюча в усі сторони зброя з броньованого танка могла стати згубною для загону суперника.

Схема броньованого танка в нотатках да Вінчі містить цікавий недолік : колеса для руху вперед крутилися в протилежну сторону від задніх коліс. Побудований таким чином , танк не міг би рухатися. Да Вінчі був занадто розумний , щоб допустити таку прикру помилку , тому історики навели кілька причин , за якими винахідник допустив такий промах свідомо. Можливо , він справді не хотів , щоб ця машина була побудована. Інший варіант – він боявся , що схема потрапить в лапи ворогів , тому зробив помилку , щоб переконатися , що ніхто крім нього не зможе побудувати танк.

 

Самохідний візок да Вінчі

Самохідний візок да Вінчі висувається на роль першого автомобіля в історії. Більше того, оскільки у нього не було водія , його можна розглядати і як перший роботизований транспорт в історії.

Креслення , зроблені да Вінчі , не повною мірою розкривають внутрішній механізм , тому сучасним інженерам довелося здогадуватися , що ж змушувало візок їхати вперед. Кращим припущенням був пружинний механізм на зразок того , що використовується у годинниках. Пружини ховалися в корпусах з формою барабана і могли заводитися рукою. І поки пружина розмотується , візок їде вперед , як заводна іграшка . Кермо могло бути запрограмоване за допомогою ряду блоків в ланцюзі передач , хоча той факт , що візок міг повертатися тільки вправо , істотно обмежив би його корисність .

Леонардо , мабуть , вважав свій візок чимось на зразок іграшки , але можна не сумніватися , що якби він був побудований, незабаром послідували б більш корисні поліпшення .

Міста майбутнього

Коли Леонардо жив у Мілані приблизно в 1400 році , в Європі буяла чорна чума. Міста страждали куди більше , ніж сільська місцевість , і да Вінчі припустив , що в містах є щось особливе , що робить їх вразливими до хвороби. Ця ідея дивно близька до сучасності , враховуючи , що теорія мікробних хвороб була розроблена тільки на початку 20 століття. Да Вінчі задумав розробити власний план: місто , спочатку спроектоване і створене з нуля , яке буде санітарно й життєво придатним .

Результатом став тріумф міського планування , який ніколи не був побудований. «Ідеальне місто » да Вінчі було розділений на кілька рівнів , в кожному з яких була мінімальна антисанітарія , а мережа каналів сприяла швидкому видаленню відходів. Вода повинна була забезпечувати будівлі за допомогою гідравлічної системи , яка служила прототипом сучасної . Ресурси , необхідні для створення такого міста , виходили за межі коштів , які мав да Вінчі , і він не зміг знайти мецената , готового викласти свої гроші на будівництво такого міста .

Повітряний гвинт

Повітряний гвинт да Вінчі , напевно, це найкрутіший проект з тих , що були знайдені в його зошитах . Він працював би за принципом сучасного вертольота. Літальна машина виглядала як величезна вертушка . « Лопасті » вертольота були зроблені з льону. Якщо їх розкрутити досить швидко , вони могли б створити тягу , аеродинамічне явище , яке дозволяє літакам і вертольотам літати. Повітря створило би тиск під кожною з лопатей , тим самим піднявши літаючу машину в небо.

Ідея , в усякому разі , була такою . Зміг би такий гвинт літати ? Навряд чи . Але було б круто.

Робот – лицар

Леонардо да Вінчі ретельно вивчав анатомію людини.

Якщо самохідний візок да Вінчі був першим робочим проектом роботизованого транспорту , робот-лицар міг стати першим роботом-гуманоїдом , C – 3PO 15 століття. Да Вінчі ретельно вивчав анатомію людського тіла і годинами розчленовував трупи, щоб з’ясувати , як воно працює. Він зрозумів , що м’язи рухають кістками. Після цього він вирішив , що такий же принцип може лягти в основу машини. На відміну від більшості винаходів да Вінчі , Леонардо , судячи з усього , дійсно побудував робота-лицаря , але той використовувався в основному для розваг на вечірках щедрого покровителя генія , Лодовіко Сфорца . Звичайно, той робот набагато відрізнявся від сучасних кіборгів.

Робот да Вінчі не зберігся , і ніхто в точності не знає , на що той був здатний . Але судячи з усього, він ходив , сидів і навіть рухав щелепами. У його роботі використовувалася система шківів і шестерень. У 2002 році експерт робототехніки Марк Росхейм взяв робочі зошити да Вінчі , щоб побудувати робочу модель робота 15 століття. У результаті , деякі ідеї Росхейм запозичив для створення планетарних роботів- розвідників , які використовуватиме NASA.

Як бачите , через півстоліття космічних досліджень проекти Леонардо да Вінчі , нарешті , вийшли у відкритий космос .

http://tut-cikavo.com/vynakhody/256-10-genialnikh-vinakhodiv-leonardo-da-vinchi