Сьогодні Україна – постачальник кукурудзи № 1 до Китаю, а 93% соняшникової олії на індійському ринку – made in Ukraine. Українські аграрії завойовують ринки Південно-Східної Азії. І це зовсім не випадковість.
8 листопада 2016 року у Києві відбувся круглий стіл «Нові експортні можливості АПК. Відкриття ринків азійського континенту».
«Жодна країна світу не має такого потенціалу до збільшення аграрного експорту, як Україна. Свою планку експорту продовольства ми можемо у найближчі 5-10 років підняти до 80% від загального обсягу виробництва. Тобто Україна здатна виробляти таку величезну кількість сільгосппродукції, що для внутрішнього ринку вистачить і 20%. Решту – сміливо продавати за кордон», – наводить цифри Леонід Козаченко, народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації.
Як повідомила заступник міністра агропромислової політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, Україна поставляє на Схід великий асортимент продовольчих товарів. Так, за дев’ять місяців поточного року в країни Азії було продано зернових культур на 2227,3 млн дол., олії на 1597,5 млн, м’яса на 98,8 млн.
Наприклад, за 2015/16 МР Саудівська Аравія закупила понад 2,3 млн тонн українського ячменю, що становить 52,9% всього вітчизняного експорту даної культури. Тим не менш, цей величезний об’єм – лише 23,1% від імпортованого цією країною ячменю, рівень споживання якого продовжує зростати, демонструючи і наявність перспективи для українських експортерів.
За словами Ольги Трофімцевої, найбільшим партнером України на азійському ринку сьогодні є Китай. Товарообіг з цією країною за дев’ять місяців поточного року склав 922 млн дол. Піднебесна активно запасається українською кукурудзою. За перші 8 місяців 2016 року було закуплено майже 2,5 млн т.
Найбільшим споживачем української соняшникової олії є Індія ( майже 31% експортовано до цієї країни). Також Ольга Трофімцева зазначила, що саме Індія є найбільшим споживачем бобових у світі, що відкриває для українських виробників нові горизонти для експорту.
Щодо малайзійських та індонезійських ринків, то, за словами заступника міністра, вийти на них українським виробникам аграрної продукції важче через забезпеченість цих країн власними ресурсами.
Величезний потенціал Ольга Трофімцева вбачає в експорті органічної продукції, рівень якої недостатній і в Японії, і в Сінгапурі, і в Південній Кореї.
Але водночас азійські країни мають особливі вимоги до якості аграрної продукції. Тому для багатьох українських підприємств питання експорту до країн Південно-Східної Азії ще залишається відкритим.
The Author
Comments