Євген Солонина
Знецінення гривні або вимушене скорочення бюджетних витрат загрожує Україні, якщо вона цього року не отримає чергового траншу від Міжнародного валютного фонду або від інших західних донорів, стверджує низка економістів. Утім, частина фахівців припускає, що Україна нині здатна обійтися без кредитування МВФ. Міжнародний валютний фонд наразі не включив до свого порядку денного надання Україні наступного траншу фінансової допомоги, свідчить розклад засідань фонду на його сайті . Раніше керівництво МВФ наголошувало, що без запуску електронної системи декларування Україна не зможе отримати наступних траншів. У Мінфіні не виключають вимушеного скорочення видатків бюджету (секвестру), якщо до кінця року Україна не отримає коштів від західних донорів.
Міжнародний валютний фонд не даватиме оцінки реформам, які проводить уряд України у рамках програми співпраці з МВФ в найближчі дні: це питання не внесене до порядку денного Ради директорів на серпень. Натомість розклад передбачає обговорення співпраці з Йорданією, Екваторіальною Гвінеєю і Сербією.
Ще у червні голова Нацбанку України Валерія Гонтарева на прес-конференції заявляла, що НБУ виконав свою частину зобов’язань перед МВФ, і що тепер слово за урядом і парламентом.
Ще раніше українські депутати пов’язували затримку українського питання в МВФ із сезоном відпусток у штаб-квартирі фонду.
Однак днями в МВФ озвучили дійсну причину затримки. Міжнародний валютний фонд надіслав листа уряду України, в якому закликав невідкладно виправити недоліки системи електронного декларування і запустити її в повноцінному режимі.
«Без сертифікації система не вважатиметься робочою та не відповідатиме зобов’язанням за програмою, підтриманою МВФ. Тому ми закликаємо вас невідкладно виправити цей недолік», – йдеться в документі, який оприлюднила Європейська правда.
Лист із Вашингтона за підписом керівника місії МВФ Рона ван Роодена надійшов особисто прем’єр-міністру Володимиру Гройсману, декільком ключовим міністрам та главі Національного агентства із запобігання корупції Наталії Корчак.
МВФ схвалив чотирирічну програму співпраці з Україною в березні 2015 року на загальну суму 17,5 мільярда доларів. У минулому році Україна отримала за програмою два транші обсягами 5 і 1,7 мільярда.
Восени 2015 року Київ мав пройти другий перегляд програми і отримати третій транш у розмірі 1,7 мільярда доларів, проте фонд призупинив співпрацю з Україною спершу через суперечки навколо податкової реформи і формування бюджету, а потім – через політичну кризу і зміну уряду. Ще одною з причин неотримання нового траншу цього року експерти називають невдалу спробу приватизації Одеського припортового заводу та інших активів, через що бюджет недоотримав майже 17 мільярдів гривень.
Недоотримання коштів до бюджету в разі зриву співпраці з МВФ можна компенсувати лише непопулярними заходами, припускає міністр фінансів Олександр Данилюк.
Неотримання зовнішнього фінансування погіршує ситуацію в державі, тож доведеться вдаватися до секвестру бюджету та інших непопулярних заходів – цю думку міністр повторив у кількох своїх останніх інтерв’ю. Водночас Данилюк визнав, що базовим для роботи уряду залишається сценарій, за якого Україна таки отримає транш МВФ цього року.
Україна може впоратися без траншу, але буде важко – депутати й експерти
Депутат від «БПП», голова підкомітету парламенту з питань цінних паперівПавло Різаненко наголошує, що Україна зберегла стабільність попри відсутність позик МВФ упродовж року, і в разі відсутності нового траншу до зими держава зможе обійтися без проїдання золотовалютних резервів. Проте це не означає, що нині кредит Україні не потрібен, уточнює Різаненко.
«Не отримували гроші від МВФ з минулого літа. Водночас до траншів МВФ прив’язані інші кредити. Відсутність траншу МФВ зараз – це не катастрофа, яка могла мати місце, наприклад, у 2014 році. Але все ж бажано наступний транш отримати. Я б не ставив питання щодо проїдання золотовалютних резервів, адже держава має й інші резерви і можливості. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що не виключений секвестр бюджету. Отже, уряд налаштований, вибачте на слові, не друкувати гроші й не залазити «куди не потрібно», а дотримуватися бюджетної дисципліни», – очікує депутат.
Водночас економіст Андрій Новак заявляє, що в Україні зросла кількість грошової маси, через те, що НБУ, на його думку, увімкнув «друкарський верстат» для покриття дефіциту бюджету.
Відсутність підтримки МВФ є поганим сигналом для економіки та курсу гривні, але за умови зваженою політики уряду і НБУ навіть у цих умовах можна буде зберегти і стабільність гривні, й своєчасні виплати зарплат і пенсій, вважає фінансовий експерт Димитро Власов.
«Українські можновладці намагаються всіляко не виконувати вимоги МВФ у надії, що Захід це проковтне. Але він не проковтнув. Ці кошти Україні дуже потрібні: уже зараз спекулянти розганяють курс гривні, аргументуючи це відсутністю надходжень від МВФ. Повідомлення міністра фінансів про можливий секвестр бюджету – це поганий знак. Однак якщо уряд та НБУ правильно діятимуть – цих проблем не буде. Бюджетники і пенсіонери не обов’язково постраждають: влада зробить все, щоб секвестр, якщо він відбудеться, не торкнувся зарплат і пенсійного фонду», – пояснює Власов, оскільки в умовах , коли зростають ціни, будь-яке зменшення чи затримка соціальних виплат і зарплатні призведе до неминучих протестів, прогнозує фінансист.
Є ризик «проїдання» золотовалютних резервів для закупівлі газу і виплат за кредитами – Устенко
Нині річна потреба України в закордонних кредитних коштах становить близько десяти мільярдів доларів, і вона не зменшується. Такі розрахунки наводить виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко. Лише восени держава відчує дефіцит близько трьох мільярдів доларів, покрити який без допомоги МВФ – нізвідки, стверджує Устенко.
«Восени Україні треба не лише повертати відсотки за кредитами, а й купувати газ на зиму. На це буде треба приблизно 3 мільярди доларів. 14 мільярдів доларів золотовалютних резервів – це чудовий показник, але якщо не вдасться їх поповнити – то доведеться їх зменшувати приблизно на цю суму, – припускає Устенко. – Після минулорічної реструктуризації євробондів Україна не може вийти на західні ринки капіталу, за винятком кредитів від міжнародних фінансових інституцій. Без коштів МВФ ніяк профінансувати дефіцит, а приватизація вже провалена. Тому є два виходи: додаткова емісія і розкручування маховика інфляції, або ж проведення тих реформ, на яких наполягає МВФ».
Зі свого боку, економіст та колишній віце-прем’єр Володимир Лановийприпускає, що в нинішніх умовах нові транші від МВФ можуть нашкодити Україні, оскільки додаткова валюта стимулюватиме імпорт, а це знову ж потребуватиме нових порцій кредиту. І в самому фонді це теж зрозуміли, через що й відтерміновують транш, пояснює Лановий.
«Міжнародний валютний фонд дуже тверезо оцінює ситуацію. Він бачить, що надання валюти уряду і Національному банку не приносять користі: ці органи використовують іноземну валюту не зовсім ефективно, непрозоро. А розмова про те, що без валюти не буде втримано курс гривні, не має підстав. Тому що українська гривня й іноземна валюта будуть збалансовані на ринку лише тоді, коли долари будуть надходити від експорту, і меншою мірою через отримання кредитів, банками і господарськими організаціями. Або – прямими іноземними інвестиціями в економіку України. Тоді надходження іноземної валюти й обсяги обігу гривні збігаються, і курс є стабільним», – пояснює Лановий.
Економіст наголошує, що останні зміни курсу в бік ослаблення гривні свідчать, що імпорт в Україні перевищує експорт, через що зменшується кількість валюти на ринку. Тому він закликає владу боротися з цим явищем не кредитами, а стимулюванням економіки та зростанням виручки від експорту. Той факт, що Україна рік не бачила нових траншів МВФ Лановий вважає позитивним, оскільки завдяки цьому зовнішній борг України не зростає. А саме обслуговування цього боргу є однією з найбільших статей витрат бюджету, і поступова відмова від кредитів дасть змогу зекономити ці кошти, очікує аналітик.
Українська економіка у другому кварталі показала зростання ВВП на 1,3% в порівнянні з другим кварталом 2015 року. Але наявність чи відсутність західних кредитів для уряду впливає на економіку не прямо, а опосередковано, через стабільність гривні та здатність державного бюджету розплачуватися за попередніми державними кредитами, стверджують економісти.
Транші від МВФ давали змогу уряду «переводити приватні борги у державні» – експерт
Кошти МВФ не надходять до української економіки, оскільки український уряд використовує їх, щоб перекредитуватися, і завдяки ним фактично отримує змогу «переводити приватні борги у державні», стверджує економіст, експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко.
Він заперечує твердження частини експертів, що отримання траншу МВФ є позитивним сигналом для інвестора, наголошуючи, що успішні країни майже не залучають кредитів фонду.
«Ці гроші (від МВФ) ніколи й не були потрібні, бо ні копійки в економіку не потрапляло. Єдине, для чого використовувалися ці кошти – так це для переведення приватних боргів у державні. Кредит МВФ – сигнал для інвесторів, що уряд «доцарювався» до того, що не може обійтися власними коштами. І вкладати в таку економіку не варто. Упродовж останнього року, доки не було нових позик, ситуація в Україні – більш-менш. Але кожен урядовець доклав максимальних зусиль, щоб погіршити ситуацію», – обурюється Гаврилечко.
Зазвичай кредит МВФ є сигналом для інших глобальних кредиторів про те, що Україні можна позичати гроші, таку тезу озвучувала, зокрема, колишній міністр фінансів Наталія Яресько, яка домоглася реструктуризації та списання частини попередніх українських державних боргів. Однак не маючи упродовж року допомоги від МВФ, Україна не залишалася зовсім без кредитних ресурсів. Так, уряд США у червні надав Україні кредитні гарантії на один мільярд доларів, не чекаючи позитивного рішення МВФ щодо його траншів. У вересні минулого року півмільярда доларів надав Світовий банк, метою позики була підтримка стабільності фінансового сектору, зокрема ішлося про діагностику та рекапіталізацію банків. Також український уряд отримував упродовж року кредити від Польщі та інших донорів.
The Author
Comments