Про головні наукові розробки та приводи для гордості у науковій галузі Гриневич розповіла, підсумовуючи здобутки до Дня незалежності.
“Важливо зауважити, що десятки видатних наукових проривів та досягнень належать українцям, які зараз живуть та працюють за кордоном. На жаль, їх робота тепер входить в актив інших країн, але ми також маємо ними пишатися“, – розповіла Гриневич.
Наприклад, у медичній науці успішно розробляють ліки від раку, наноконтейнери для точкової доставки ліків, а також провадять блискучі дослідження та застосовують їх на практиці з хірургії та трансплантології (науково-дослідні інститути імені М.М. Амосова та О.О. Шалімова). Так само у сфері ІТ технологій, фізики, математики, хімії, біології – дуже багато досліджень, які хочеться назвати“.
Насамперед Лілія Гриневич виділила 4 основні наукові досягнення українців.
Електрозварювання м’яких тканин
Запропоновано Інститутом електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України ще в 90-х роках ХХ століття.
Ідея розробки належить академіку Борису Патону, під керівництвом якого колектив фахівців інженерного і медичного профілю провів ряд експериментів та отримав відповідні свідоцтва та визнання.
Участь українських науковців у відкритті бозона Хіггса та створенні детекторів для великого адронного колайдера (CERN)
У роботах над ним брали участь українські науковці з Харківського фізико-технічного інституту та НТК “Інститут монокристалів”. У Науково-дослідному технологічному інституті приладобудування (Харків) під керівництвом професора В’ячеслава Борщова було налагоджене відповідне виробництво для CERN, (Європейської організації з ядерних досліджень).
Теоретичні відкриття з фізики графену
Співробітники Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України Валерій Гусинін і Сергій Шарапов у 2005 році передбачили незвичайний цілочисельний квантовий ефект Холла в графені, а також теоретично передбачили ще цілий ряд властивостей цього матеріалу, за винайдення якого інші науковці (Андрій Гейм та Костянтин Новосьолов) отримали Нобелівську премію з фізики у 2010 році.
Технологія розпізнавання осіб та об’єктів мобільними пристроями
Проект “Viewdle” киянина Єгора Анчішкіна із розробки унікальних алгоритмів виявлення та розпізнання обличь та об’єктів був розпочатий у 2006 році. Вже у 2012 році компанію та розробки проекту купила корпорація Google, що одразу було названо угодою року у світі ІТ.
Сьогодні алгоритми та рішення, запропоновані компанією “Viewdle”, широко використовують у пошукових технологіях. Наприклад, у 2011 році “Google” запустила на основі цієї технології сервіс з пошуку за зображеннями, коли для запиту використовуються файли, завантажені у пошуковий рядок.
The Author
Comments