Таким улюбленим і таким цінним кефір робить його склад. У кефірі багато кальцію, вітамінів групи В, вітаміни А, Н. Він містить триптофан, холін, а також мінерали фосфор, хром, мідь, марганець, селен, хром.

У кефірі є сліди алкоголю (від 0,2 до 0,6%), а також молочної кислоти, кефір збуджує апетит і активізує кишкову моторику. Він добре втамовує спрагу, тонізує судини і нервову систему.

Цілий ряд речовин, які містяться і в молоці, і в кефірі, засвоюються в останньому значно краще. Серед них білки, жири, кальцій, залізо, фосфор. У кефірі більше, ніж у молоці, вітамінів групи В – їх у процесі бродіння утворюють мікроорганізми. Кефір можуть вживати навіть ті люди, які страждають непереносимістю молока.

Кефір – це продукт високої дієтичної цінності, що володіє лікувальними властивостями. При деяких симптомах він повинен включатися в щоденний раціон. Серед них ожиріння, цукровий діабет, хронічний коліт, атеросклероз, гіпертонія, різні хвороби серця, подагра та ін

За деякими непідтвердженими даними кефірний грибок, що містить полісахарид кефіран, володіє протипухлинними властивостями.

Крім того, він має імуномодулюючу дію, так як покращує роботу лейкоцитів, що відповідають за імунітет.

Кефір корисний жінкам, що вступили в період менопаузи, оскільки є прекрасним джерелом кальцію. А кальцій, як відомо, допомагає запобігти остеопороз, ризик якого зростає саме в цей період життя жінки.

Кефір знежирений або жирний?

Відповідь на це питання залежить від вашого віку і стану здоров’я. Якщо ви молоді і здорові, нормальний жирний кефір переважніше, оскільки містить більше вітамінів, ніж знежирений (наприклад, він містить важливий антиоксидант вітамін А).

Але якщо у вас є проблеми з судинами (атеросклероз) і вам чимало років, краще пити знежирений. Користь знежиреного та маложирного кефіру (не більше 1%) при серцево-судинних і метаболічних захворюваннях переважує його вітамінну «недостатність».

Калорійність кефіру 3,2% жирності становить 59 ккал.

Секрети вживання кефіру

Щоб домогтися від вживання кефіру максимальної користі, необхідно знати кілька секретів.

Свіжий одноденний кефір хороший для лікування закрепів, а триденний – навпаки, при проносах.

Одноденний кефір традиційно використовується в очисних програмах організму. Запори? Багато шлаків і токсинів? Пийте щодня одноденний кефір.

Дводенний кефір рекомендується при ожирінні, цукровому діабеті, колітах, гастритах, захворюваннях печінки і нирок, легенів, при бронхітах, недокрів’ї, атеросклерозі, гіпертонії, захворюваннях серця, інфаркті міокарда та інсульті. Однак його не можна вживати при загостреннях виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

Триденний кефір самий кислий, і він тим більше протипоказаний при загостреннях виразки. Не можна його пити людям з підвищеною кислотністю і при ниркових захворюваннях.

Кефір рекомендується включати в меню сніданку або обіду.  Літнім людям, і тим, хто страждає запорами, метеоризмом, здуттям кишечниками, пити його рекомендують під час вечері .

Кефір, випитий на ніч , допоможе краще заснути, бо містить триптофан.

Кефір та дитяче харчування

Кефір корисний і навіть незамінний у дитячому харчуванні, починаючи з грудного віку. Його можна призначати вже з 2-х тижневого віку, особливо якщо свого молока у мами недостатньо або немає зовсім. Готують його на молочних кухнях. Спочатку використовують кефір, розведений наполовину рисовим відваром з додаванням 5% цукру (називається Б-кефір). Але дають його малюкові недовго, не більше двох тижнів, замінюючи кефіром з рисовим відваром, розведеним у ньому на третину (В-кефір). Нарешті, через 2,5-3 місяці дитинку переводять на цільний кефір (цукру до 10%).

Кефір має переваги перед молоком при штучному вигодовуванні. Кефірний прикорм допомагає дітям краще засвоювати живильні речовини – білок, жир, кальцій, залізо, фосфор. Зрозуміло, кефір не може розцінюватися як повноцінний замінник грудного молока , та й вживається сам по собі, без солодких молочних сумішей, може привести до розвитку у дитини ацидозу.

Грудним дітям не можна використовувати тільки кисломолочні суміші!

Як приготувати кефір в домашніх умовах

На відміну від кисляку, мацоні або нарине, кефір рідко готується в домашніх умовах. Хоча питання впирається тільки в те, щоб дістати кефірний грибок – на молочній чи кухні, або заводі. Зовні кефірний грибок схожий на сирну грудочку з мікроорганізмами – вони утворюються при сквашуванні молока.

Приготування закваски

Почніть з того, щоб перевести суху закваску в творожистую. Суха закваска-це кефірів зерна, які треба спочатку «активувати». Візьміть 50 г закваски, промийте на ситі прохолодною кип’яченою водою і помістіть в чисту скляну банку, попередньо ошпарену окропом. Потім додайте до закваски 250 мл теплої кип’яченої води і відставте убік приблизно на 2 дні при кімнатній температурі.

Набряклі і побілілі кефірів зерна закваски треба «перебрати». Робиться це ложкою, яку попередньо ви також, як і банку, знезаразити окропом: необхідно викинути зерна, які вкрилися слизом, а з доброякісними продовжити приготування кефіру. Помістіть їх в питну соду 1% на 2 години, потім сполосніть кип’яченою водою і перенесіть в попередньо підготовлене молоко.

Молоко: воно має бути знежиреним, кип’яченим, а потім остудженим до кімнатної температури.

Після додавання в молоко закваски, залиште його на добу. Увага: необхідно дотримати температурний режим – 18-20 градусів Цельсія. Через добу можете перевірити, чи заквасилось  молоко і спливли грибки чи ні. Якщо грибки спливли, а молоко сквасилось, його треба процідити через сито, відмити  згустки кип’яченою водою, знову залити молоком і повторити процес.

Повторювати так слід кілька разів, можна до 5 разів. Якісна готова закваска має сметанну консистенцію і піниться. Зберігати її можна в холодильнику до 2 тижнів.

Приготування кефіру

Молоко можна використовувати будь-яке: незбиране жирне або знежирене з порошку, пастеризоване або кип’ячене. Спочатку розлийте його по склянках або банкам з широкими шийками. На 200 грамовий стакан піде приблизно 2-3 чайних ложки закваски. Чим більше – тим кращий буде смак і тим швидше дозріє кефір. Для досягнення результату необхідна температура 15-20 градусів і приблизно 24 години часу.

Але це якщо ви хочете отримати одноденний кефір. Якщо хочете 2-3-денний, витримувати його треба відповідно 2 і 3 доби і при температурі нижчій – 8-10 градусів Цельсія.

Спрощена технологія приготування кефіру в домашніх умовах

Використовувати можна суху закваску, а готовий магазинний, обов’язково дуже свіжий кефір. До розподіленого по склянках кип’яченого молока слід додати по 2 столові ложки кефіру. Температура  молока повинна бути приблизно 35-40 С. Потім щільно укутати і поставити в тепле місце на добу (взимку можна на батарею). Години через 4-5 молоко загусне. Якщо це трапилося, перенесіть його в холодильник – холод доробить справу.

Наступного дня  можна використовувати 2 ст. ложки тієї закваски, яку отримали, і повторити процес вже з нею. Робити так можна не більше 10 разів, потім закваска «видихається».

Якщо кефіру немає, замінити його можна сметаною. Тоді спочатку додайте сметану в банку, потім, поступово  наливайте молоко. І далі – так само, як з кефіром.

Виникає питання: а навіщо готувати кефір дома, якщо можна купити його в магазині? Особливо за другим способом?

По-перше, іноді бувають обставини, коли молоко під рукою є, а кефіру немає.

По-друге, резон в тому, що 2-х і 3-денний кефір в магазині не так-то просто купити. Точніше, незрозуміло, що купуєш. Звичайно, одноденний наступного дня стає дводенним. І все-таки не зовсім так: «справжній» дводенний готується при іншій температурі.

Так що користь від кефіру, приготованого в домашніх умовах, очевидна.

Як використовувати домашній кефір?

Крім того що пити кефір , на домашньому кефірі можна готувати супи, соуси, але ще частіше – тісто, з якого печуться смачні пиріжки, тонкі млинці, товсті оладки і різноманітні коржі.

Спробуйте і цей швидкий рецепт приготування простих коржів на кефірі

Для тіста знадобляться: 100 г кефіру, сода на кінчику ложки, 1 ч. л. цукру, трохи солі, 1 яйце, 1 ст. л.  олії, борошна скільки тісто візьме.

Налийте в миску кефір, додайте соду, сіль і цукор, розбийте туди яйце і перемішайте все до однорідності. До цієї маси треба поступово насипати, просіюючи через сито, борошно і вимішувати – до тих пір, поки не вийде м’яке, але еластичне тісто. Не забудьте влити в нього рослинне масло. Тепер поставте опару хоча б на півгодини в тепле місце, закривши миску рушником. Коли тісто підійде, розділіть його на потрібну кількість коржів. Випікайте в духовій шафі  при температурі 180 градусів.

   

Можна – для смаку і різноманітності – укласти зверху начинку, перетворивши коржик на подобу відкритого пирога (піци). Візьміть для цієї мети щонебудь сезонне, наприклад кабачок або баклажан. Спочатку обсмажте кружечки цих овочів з обох боків на олії. Потім, зробивши поглиблення в кожній заготівлі для коржа, укладіть туди начинку і випікайте разом з нею. Виходить дуже смачно. Такий собі «овочевий хліб».

Кефір та алкоголь

Кефір дійсно містить невелику кількість алкоголю. У багатьох автомобілістів (особливо у світлі прийнятих останнім часом законів) виникає питання: чи безпечно сідати за кермо, випивши склянку кефіру? Що покаже перевірка на алкоголь?

І дійсно, сідати за кермо автомобіля краще через 15 хвилин після того, як ви випили цей молочнокислий напій. До цього часу слідів алкоголю у видихуваному вами повітрі не залишиться.

Ще одна цікава тема, пов’язана з кефіром: чи може стати алкоголіком дитина, яка п’є кефір? (Є така думка) Може, але тільки за умови, що вона випиває більше 2 літрів кефіру на день. Тому такий сценарій навряд чи реальний.

Напередодні ж новорічних свят не заважає згадати, що кефір – справжній друг застілля, так як він  є хорошим засобом при похмільного синдрому і рясному застіллі.

На цих же властивостях природного Детоксикатора заснована дія кефіру під час розвантажувальних кефірних днів: легкість у всьому організмі, максимум вітамінно-мінеральної користі і мінімум калорій.

Трохи з історії кефіру

Кефір має багату історію. Закваскою для виробництва цього напою служить специфічний кефірний грибок, а місцем, де він вперше з’явився, вважається мусульманський Кавказ.

Закваска відразу придбала  містичну репутацію (кефірів зерна вважалися сльозами Аллаха), а процес приготування кефіру став нагадувати магічний обряд. Так, горяни укладали на дорогу молоко з кефірної закваскою в бурдюки, для того щоб кожен приходив штовхав його ногою. Чим більше стусанів діставалося бурдюку, тим смачніше виходив кефір.

Секрет приготування кефіру тримався в строгому секреті. Він передавався тільки членам роду з покоління в покоління. Вважалося, що, якщо чужак, особливо «невірний», пізнає його, то кефір негайно і назавжди зіпсується.

Так тривало до 70-х років минулого століття, коли рецептура цілющого напою стала надбанням гласності (публікація журналу Кавказького медичного товариства). Але перший російський кефір з’явився в Москві лише на початку 20 століття: на одному із заводів було налагоджено його виробництво, як напою з цілющими властивостями, для пацієнтів Боткінської лікарні.

Так чи інакше, кефір швидко зайняв на нашому столі важливе місце, сьогодні без нього немислимо приготування багатьох смачних страв, та й просто хороше травлення.

При підготовці матеріалів використовуються лише перевірені дані та відомості з наукових медичних і кулінарних джерел.

http://svitup.com/zdorovya/226-kefir-koryst-sklad-prygotuvannya-v-domashnih-umovah.html