За результатами саміту НАТО, який нещодавно відбувся у Варшаві, можна стверджувати, що наразі політика відкритих дверей Альянсу не поширюється на Україну, як було анонсовано раніше. На жаль, для держави це є негативною тенденцією щодо напрямку членства у Північноатлантичному альянсі. Натомість Росія не припиняє співпраці з НАТО, переслідуючи при цьому власні інтереси.
Про це розповів військовий експерт Інституту Євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.
«Європа як одна зі складових великого Північноатлантичного простору сьогодні, на мій погляд, фактично, не готова прийняти ті загрозливі виклики, які спричинила Російська Федерація. Це було помітно на прикладі Сирії, коли ЄС намагався подолати масову навалу біженців з Близького Сходу», – зазначив Ігор Козій.
Наразі ж, переконаний експерт, Путін загострює ситуацію щодо Європи, використовуючи при цьому банальну «гру м’язів», а також перевіряє Союз на витривалість, щоб зрозуміти межі дозволених провокацій.
«Формат Росія-НАТО збережений саме як політичний майданчик задля однієї мети – обговорення ситуації навколо України. Зацікавленість обох сторін щодо впливу на конфлікт однозначно є. Так, відбувається своєрідне дослідження опонента, як зі сторони НАТО, так і зі сторони Росії, щоб зрозуміти наступні кроки один одного», – пояснив військовий аналітик.
Так, вважає експерт, НАТО має вирішити ще багато завдань щодо посилення своєї обороноздатності. Що ж до України, то наразі держава не має чіткого курсу на інтеграцію в Альянс.
«Сьогодні політика відкритих дверей НАТО вже не поширюється на Україну. Варто зазначити, що відносини будь-якої держави з Альянсом більшою мірою залежать від бажання та політики самої країни. Тому, підсумовуючи, можна сказати, що членство України в НАТО гальмується саме з середини країни», – зауважив експерт.
На жаль, додає аналітик, це є негативним досвідом для України. Адже немає і чітких гарантій захисту, зокрема, і у випадку прямої агресії Росії щодо України.
«Якщо Україна частково відсторонилася від НАТО, то вона має розглядати варіанти створення інших форматів оборонних альянсів. До того ж потрібно звернути увагу на можливість спільного виробництва зброї. Союзниками можуть стати ті країни Європи, які відчувають на собі агресію Росії, зокрема, це Польща й країни Балтії. Натомість сьогодні в Україні я бачу тільки спроби монополізувати оборонне виробництво і заробити на цьому чергові статки», – підсумував військовий експерт Інституту Євроатлантичного співробітництва Ігор Козій.
The Author
Comments