Наталія Писанська
Берлін – Українська економіка, пройшовши жорсткий спад у 2014 та 2015 роках, почала зростати торік, і 2017 очікується її піднесення на 2,5 відсотки. Для українців такі темпи, є, вочевидь, недостатніми, але надолужувати доводиться надто багато, навіть порівняно з довоєнним рівнем. Проте німецькі оглядачі звертають увагу на те, що в економіці відбулися значні структурні зміни, які сприятимуть швидшому її зростанню.
У звіті Східного комітету німецької економіки, який представляє інтереси німецьких компаній на ринках України, Росії, Білорусі, Середньої Азії та Південно-Східної Європи і є посередником між економічним і політичним секторами у ФРН та Східній Європі, йдеться про те, що після двох років великої рецесії економіка України стабілізувалася і розпочала достатньо впевнений курс на зростання. Крім того, як розповів Радіо Свобода регіональний директор цієї інституції Мартін Гоффманн, зупинений обвал ВВП України і зменшується її заборгованість.
«Також ми спостерігаємо за структурою експорту: торік з Німеччини до України постачалися значні обсяги машинобудівної продукції. Тобто товари, необхідні для економіки, котра розвивається. Показники та структура експортних товарів в Україну свідчать про очікуваний позитивний розвиток економіки. Це не має безпосереднього стосунку до купівельної спроможності населення чи розміру його комунальних витрат, бо останнє залежить від цінової політики в енергетичному секторі», – пояснює німецький експерт.
«Важкий тягар для населення»
У звіті німецького комітету зазначається, що енергетичний сектор України зазнав радикальних змін. Для монополіста – компанії «Нафтогаз Україна» – запроваджене так зване дроблення. Значно дотовані ціни для кінцевого споживача налаштовані до вимог ринку, що стало ударом по бюджету українських родин. Але субсидії на енергоносії зможуть отримувати малозабезпечені громадяни. Залишок має надходити до Фонду енергоефективності, з якого пізніше фінансуватимуться відповідні проекти, зазначається у звіті Східного комітету німецької економіки. Гоффманн вважає, що ці зміни, а, відтак, і зростання цін, виправдані, з огляду на довгострокові результати.
«У такий спосіб створена можливість з допомогою ринкових інструментів взагалі бодай якось працювати у цьому секторі. З огляду на споживання значних обсягів енергоносіїв у приватних оселях та індустрії, запровадження тут будь-яких заходів має бути виправдане, передусім у макроекономічному сенсі. Нині Україна застосовує ціни на енергоносії відповідно до ринкових вимог, що безперечно важким тягарем лягає на плечі населення. Однак такі кроки необхідні, щоб змінити непрозору, слабку щодо зловживань структуру, яка має стати зрозумілою і привабливою для інвестицій», – переконаний пан Гоффманн.
Глибоке реформування, розпочате в Україні у 2014 році, відбувається також у банківському секторі. Зокрема, закрита третина всіх фінансових інститутів. А в процесі децентралізації регіони отримали більше як відповідальності, так і можливостей для використання фінансів на власний розсуд. Також управління у галузі податкового права має бути значно спрощене, каже фахівець.
Водночас самі учасники реформ в Україні зазначають, що сфера юстиції і судової системи й надалі є найбільшою проблемою серед інституцій країни, що постійно спричиняє спад. Затягується також модернізація відомчого апарату. Боротьба з корупцією і бюрократією – жорстка і відбувається не завжди послідовно, існує потужне протистояння. Часто реформи реалізовуються лише після тиску міжнародних організацій, котрі спрямовують на них кошти.
Зовнішні запозичення і ВВП України
Щодо цього особливо важлива підтримка Євросоюзу – також і фінансова. Зокрема, у березні Україна отримала кредит Єврокомісії у розмірі 600 мільйонів євро. Загалом в Україну за понад два останніх роки з бюджету ЄС надійшло понад 2,8 мільярда євро. Це найбільше вливання ЄС у країну, яка не є членом Євросоюзу.
У вересні 2016 року МВФ після короткочасної перерви, ідеться у звіті Східного комітету німецької економіки, знову відновив свою кредитну програму з Україною. Плановані на кінець березня виплати четвертого траншу у розмірі 1 мільярда доларів з програми, яка триває з березня 2015 року, через економічну блокаду Києвом окупованих територій була відкладена.
Тим часом рівень зовнішніх запозичень України зріс і становить понад 125 відсотків від ВВП, що викликає занепокоєння в українських аналітиків. Проте, як сказав Радіо Свобода експерт Німецької групи радників при уряді України Роберт Кірхнер, це – показник, котрий слід правильно розуміти.
«Але й тут я не став би вбачати занадто багато проблем. Зовнішні запозичення не так зросли впродовж останніх років, як збільшилася їхня ціна, адже вони здійснюються у доларах чи євро, тобто в іноземній валюті. ВВП України за останні роки скоротився у два рази, якщо його розраховувати в доларах. Відтак і частка заборгованості значно зросла – до 125%. Проблема у зменшенні ВВП України, а не в тім, що за останні роки взято більше доларових кредитів», – переконаний німецький аналітик.
Роберт Кірхнер вважає, що зовнішня заборгованість, попри занепокоєність деяких експертів, зменшується. І не лише в державному секторі, а й у приватному. Зокрема, у банківській системі, яка у минулому мала величезні борги, а зараз, нехай і повільно, але позбавляється від них.
«Немає підстав говорити про розвал»
На думку Кірхнера, у підприємницькому секторі більшість зовнішніх запозичень нагромадили індустріальні, олігархічні групи. Приміром, якщо материнське підприємство розташованена Кіпрі чи в іншій країні, тож і фінансові зобов’язання щодо підприємств – всередині цієї групи. Тож не передбачається, що ці борги не будуть сплачені, чи термін їх повернення не подовжать. На думку німецького експерта, це ситуація, котра стосується прямих інвестицій.
«Якщо, приміром, зважати на те, що Кіпр є найбільшим інвестором в Україні, то виникає сумнів, що це напевно не Кіпр, котрий інвестує в Україну. Це мають бути українські підприємці, чи підприємці з теренів СНД, які знову повертають гроші в країну. Тому я лише хочу застерегти: щодо цих показників зовнішньої заборгованості не варто занадто багато інтерпретувати. На мій погляд, немає підстав говорити про розвал чогось. Це факт, за яким треба спостерігати. Але я б не став занадто багато щодо нього інтерпретувати», – каже німецький фахівець.
Східний комітет німецької економіки у річному звіті позитивно оцінює монетарну політику України: обмінний курс гривні з початку 2015 року відносно стабільний. Інфляція знизилася з найвищого показника – понад 60% на початку 2015 року до нещодавніх 14%. Валютні запаси завдяки допомозі МВФ зросли на 15 мільярдів доларів. Щодо кредитів МВФ, Світового банку чи ЄС, котрі також уважаються зовнішньою заборгованістю, то Роберт Кірхнер переконаний, що вони є довгостроковими запозиченнями на дуже вигідних умовах. Він не вбачає у них нічого такого, що в будь-який спосіб зашкодило б економіці України. Навіть навпаки: Україна одержує доступ до довгострокових фінансових засобів, забезпечених маленькими відсотками. Приміром, Київ узгодив нову програму з МВФ, котра, крім іншого, передбачає запровадження пенсійної реформи та скасування мораторію на купівлю і продаж землі.
Українські підприємці спроможні швидко переорієнтуватися – Лір
Представники німецьких фірм в Україні також говорять про позитивний розвиток її економіки. Хоч ринковий об’єм ще й далекий від доходів минулих років, але вже в аграрному та сервісному секторах, у ресурсній індустрії спостерігається позитивний розвиток. Президент Німецько-української промислово-торговельної палати і голова компанії BASF в Україні Андреас Лір в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що саме за останні два роки відчувається поліпшення ділових відносин.
«Наша компанія працює в Україні вже 25 років. Але ми однозначно відчуваємо поліпшення, адже знято численні регуляторні обмеження. Також наші клієнти, яких стає дедалі більше, з огляду на Угоду про асоціацію з ЄС, нині переорієнтовуються у своїх намірах. Особливо, якщо брати до уваги «дорожню карту», котра відкриває нові експортні шляхи. Змінюється і ситуація щодо імпорту. Наша компанія BASF намагається пропонувати клієнтам рішення з тих чи інших питань. Зростання відчутно розпочалося торік», – стверджує президент Німецько-української промислово-торговельної палати.
Численні українські підприємства могли б чи хотіли б переорієнтуватися на ринки, приміром, ЄС. На думку Ліра, причиною проблем є розбіжності у стандартах.
«У Євросоюзі існують інші, ніж в Україні стандарти, приміром, у галузі виробництва будівельних матеріалів. Підприємства мають якомога швидше вчитися приводити українські стандарти до вимог європейського ринку. Я б не ставив у центр уваги лише ринки ЄС. Українські підприємці відкривають для себе ринки Африки, Близького Сходу, Китаю, особливо Китаю. Повторюю: гнучкі й мобільні підприємства спроможні знайти нові можливості експорту. Тут я теж бачу позитивний розвиток українського підприємництва», – переконаний Андреас Лір.
Чинники нестабільності на Донбасі
Німецькі експерти одностайні у висновку: збройний конфлікт на Донбасі залишається чинником нестабільності економічного розвитку. Він хоч і обмежується відносно невеликими територіями на східному кордоні з Росією, однак забирає значні сили і фінанси, котрі потрібні для реалізації реформ в Україні.
Аналітики комітету зазначають, що окремі домовленості про припинення вогню дотримуються лише короткочасно. Мінські угоди, за їхнім висновком, майже не виконуються жодною зі сторін, як і узгоджений часовий та поетапний план.
The Author
Comments