Олександра Мельникова

За останній рік ухвалено дві резолюції Європарламенту, що засуджують порушення прав кримських татар в окупованому Криму. Лунали численні політичні заяви лідерів ЄС, відбулися конференції, конгреси, тощо. Чи впливають ці кроки на ситуацію з правами кримських татар у Криму? Чи сприяє це все деокупації Криму? Чи можуть політичні оцінки європарламентарів стати причиною дієвих перемовин?

Після окупації Криму Росією у 2014 році увага західної та європейської політичної спільноти до порушення прав кримських татар у Криму значно зросла. Зокрема, цьогоріч, у лютому, Європарламент ухвалив резолюцію щодо нового формату деокупації Криму і вимоги вивести російські війська з півострова. У квітні ЄС закликав забезпечити повне дотримання міжнародних стандартів щодо прав людини та інших зобов’язань в рамках міжнародного права. У травні ухвалена резолюція, що засуджує порушення прав кримських татар в окупованому Криму. На рівні політичних декларацій у європейців є усвідомлення порушення прав у Криму, є готовність, принаймні, декларувати підтримку і розуміння, вважає експерт київського Центру політичних досліджень Юлія Тищенко. Проте, зазначила експерт, усі ці заяви не можуть докорінно змінити ситуацію.

«Не створилося жодних площадок з Росією, усі ці речі як не працювали, так і не працюють. І дуже обмежене вироблення якихось кроків у відповідь на порушення прав кримських татар. Можна говорити про збільшення уваги та збільшення занепокоєння. Проте, воно не міняє нічого кардинально», – вважає Тищенко.

Експерт також зазначила, що основна заслуга у зростанні європейської уваги до проблем кримських татар у Криму належить лідерам Меджлісу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову. Крім того, на її думку, оперативніше почали реагувати МЗС України та окремі уряди країн, зокрема, Литва та Туреччина.

Цьогоріч, у квітні, у Вільнюсі відбулася сесія виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар. Саме Литва підтримала ініціативи щодо створення міжнародних форм захисту прав кримських татар на півострові. Голова кримськотатарської литовської громади Адас Якубаускас зазначив, що після окупації Криму Росією відчутні кардинальні зміни у ставленні литовських політиків до кримських татар.

«Делегатів Всесвітнього конгресу приймали на дуже високому рівні – і президент, і прем’єр-міністр, і спікер парламенту. Ми бачимо, що влада Литви дуже цікавиться тим, що відбувається з кримськими татарами, окупацією Криму, і це мене радує. Я помічаю цю зацікавленість і з боку Європейського парламенту. Литовські і польські парламентарі дуже активно підтримують проблематику кримськотатарського народу. Європа не визнає факту окупації, своїми деклараціями і документами Європарламенту й інших європейських інституцій вони звертають свою увагу про ненормальність становища прав людини в Криму», – наголосив Якубаускас.

Зростання інтересу до Криму у свідомості європейців помітив і наш співрозмовник з Чехії. Цьогоріч у березні у Празі місцевий активістАнтон Литвин організував фестиваль CrimeanSOS, присвячений окупації Криму та порушенню прав кримських татар.

«Кримські татари – це ідеальний приклад всієї окупаційної нелюдської політики Кремля. Збіг депортації і того, що відбувається сьогодні, і включення Меджлісу в список заборонених організацій на рівні з ІДІЛ – це дуже просто інтерпретується критиками Кремля. Це сприяє популяризації проблем Криму. Якщо для усіх це лише ілюстрація, то для кримських татар і для Меджлісу це біль, це реальна трагедія, це поламані долі», – сказав Литвин.

Керівник польського фонду «Крим» Різа Асан розповів, що увага до кримських татар зросла і у Польщі.