Сергій Сидоренко

В середу ввечері Єврокомісія та Європейська служба зовнішніх дій оприлюднили щорічний звіт про прогрес реформ в Україні.

Практика звітування наприкінці року була запроваджена торік – тоді в Брюсселі підготували вкрай оптимістичний документ із розповіддю про те, як Україна “провела глибокі та безпрецедентні реформи“ (це – цитата).

Цього року в риториці європейських інституцій – помітно менше пафосу.

Поза тим, Євросоюз і надалі оптимістично оцінює прогрес України. Головний сигнал Брюсселя такий: напрямок реформ є правильним, а от швидкість хотілося б бачити вищу. Європейці не приховують, що дещо завищують оцінку дій української влади, аби уникнути невиправданого розчарування.

Але і критики у оприлюдненому документі – вдосталь.

Швидкість має значення

“Оцінка реформ в Україні показує значний прогрес, але їх впровадження варто пришвидшити, щоб досягти результатів повною мірою”, – під таким заголовком представництво ЄС розіслало журналістам повідомлення про документ, який став публічним.

Торік джерела в інституціях Європейського Союзу поясняли “Європейській правді”, що вкрай позитивну оцінку Україна отримала авансом. Натомість основний сигнал для Києва був такий: ми бачимо і цінуємо те, що Україна ухвалила чимало важливих законів про реформи, але вже настав час перейти від законотворчості до виконання (детальніше про це – в статті “Підтримка без ейфорії: доповідь Брюсселя про здобутки та проблеми асоціації“).

“Зараз надзвичайно важливо перейти від ухвалення законодавства та створення інституцій до повної імплементації цих реформ“, – заявляла рік тому високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні.

Можна погоджуватися чи сперечатися з Брюсселем, але там вважають, що Київ виконав настанову. На думку ЄС, Україна перейшла до впровадження реформ.

“(Протягом року) ми спостерігали безліч довгоочікуваних досягнень. Сьогодні ми закликаємо пришвидшити імплементацію реформ“, – заявила Могеріні у середу, з нагоди публікації звіту.

При цьому в самому звіті наголошується: Євросоюз розуміє, чому швидкість реформ далека від бажаної. “Незаконна анексія Криму та конфлікт на сході країни, спровокований Росією, продовжують створювати серйозні виклики для процесу реформування України”, – йдеться в документі.

Хвалити, щоби не налякати

Попри те, що у цьогорічному звіті справді немає того пафосу, що був присутній торік, загалом тональність документа є позитивною. Принаймні, якщо читати лише його вступ та підсумок – тобто ті розділи, на які зазвичай звертають увагу пересічні читачі.

“У 2017 році Україна продовжила структурні реформи, створюючи позитивні тенденції в економічній та соціальній сферах, незважаючи на внутрішні та зовнішні виклики… Були розпочаті ключові реформи, такі як пенсійна, медична та у сфері безпека харчових продуктів”, – повідомляється у вступній частині звіту.

В ЄС нагадують, що більша частина змін попереду, та запевняють, що європейські партнери готові надавати Україні підтримку на цьому шляху.

Але достатньо зазирнути у “секторальні” розділи звіту (які вивчають лише зацікавлені читачі), і ви відразу побачите і критику, і зауваження.

Хоча і тут позитивних характеристик щодо прогресу реформ в Україні – більше, аніж негативних.

“Гендерна дискримінація залишається проблемою. Стамбульська конвенція, подана президентом Порошенком наприкінці 2016 року, не була прийнята, – пишуть автори звіту і відразу додають позитивні приклади. – Міністерство внутрішніх справ створило підрозділ по протидії насильству в сім’ї. Другий рік поспіль в Києві мирно пройшов “Прайд рівності”.

“Процес відбору до нового Верховного суду був загалом прозорий. Проте незалежність та професійна репутація деяких кандидатів поставлені під сумнів Громадською радою доброчесності, зокрема, через невідповідність між статками цих кандидатів та їхнім законним доходом”, – нагадують також автори звіту, а на додаток – закликають офіційний Київ виконати свої зобов’язання та створити Антикорупційний суд.

Примітно, що у звіті немає згадки про останні конфлікти між антикорупційними органами, а також між представниками цих органів та інших гілок влади. Але можливо, що це не має політичного підґрунтя: як правило, в ЄС готують звіти наперед, через що останні події до них не потрапляють.

Поза тим, загальна позитивна тональність звіту, схоже, є навмисним кроком європейських партнерів України. Днями в ЄС зізнавалися, що свідомо підкреслюють позитив щодо перебігу реформ. “Ми не хочемо демотивувати, адже чудово розуміємо, яка робота стоїть навіть за одним законом… Якщо ми хочемо просунутися у виконанні Угоди про асоціацію, ми повинні говорити про позитиви”, – пояснювала тоді співробітниця представництва ЄС в Україні.

Донбас та Крим

Те, що ЄС беззастережно підтримує Україну в питанні відновлення територіальної цілісності нашої держави, давно перестало бути новиною; ці слова є і в нинішньому звіті.

Та поза тим, у документі є низка положень, які не потішать представників офіційного Києва.

Якщо у питанні реформ європейські клерки готові пом’якшувати формулювання і часом навіть не наводити ті претензії, які у них є, то питання російської агресії – надто чутливе для цього. Тут Єврокомісія вимушена повторювати ті формулювання, які звучать на найвищому рівні. Перш за все – від лідерів Німеччини та Франції, тобто учасників Нормандського формату.

А тому не дивуйтеся, коли побачите в звіті згадки про порушення перемир’я та обстріли з боку України.

“Безпекова ситуація на сході України залишається дуже напруженою та нестабільною. Вона відзначається щоденними порушеннями режиму припинення вогню з обох сторін, застосуванням важкої зброї, знищенням критичної цивільної інфраструктури, продовжується замінування території”, – йдеться в документі.

Головна відповідальність, звісно ж, на протилежньому боці, але тут – ще одна неприємна несподіванка. Такою стороною звіт називає “сепаратистів”, а не Росію. Хоча, звісно ж, ЄС визнає, що “конфлікт на сході країни був спровокований Росією”.

Інший фрагмент, який не потішить українське керівництво, стосується порушень прав людини та катувань. “Найсерйозніші випадки катувань, нелюдського поводження та безкарності реєструються в непідконтрольних уряду районах. Водночас уряд також критикували за випадки свавільного затримання та поганого поводження”, – йдеться у документі. Конкретні приклади, датовані 2017 роком, які лягли в основу цього твердження – не наводяться.

У кримському питанні зауважень до риторики звіту немає. “У 2017 році права кримських татар у незаконно анексованому Криму продовжували суттєво порушуватися через закриття кримськотатарських ЗМІ, заборону діяльності Меджлісу та переслідування його лідерів”, – констатує ЄС.

Що у підсумку?

Попри окремі запитання до документа, загалом звіт ЄС доволі коректно відбиває реальність.

При цьому в ЄС кількаразово підкреслили, що прагнуть не лише спостерігати за реформами, а й допомагати їх проведенню. “У 2017 році ЄС продовжував надавати суттєву підтримку реформ та макрофінансової стабільності. ЄС залучив понад 10 мільярдів євро (із проголошеної раніше допомоги в 12,8 млрд євро)”, – йдеться у документі.

Підсумковий блок звіту доволі короткий, нижче наведений його повний переклад. В ньому Євросоюз визначив і больові точки, і пріоритети для подальшої роботи над реформуванням України.

“У 2017 році Україна продовжує здійснювати політичні та економічні реформи у багатьох ключових секторах. ЄС у співпраці з міжнародними партнерами підтримав реформування в сферах держуправління, боротьби з корупцією, судової системи та децентралізації.

Незважаючи на триваючий конфлікт на Сході, Україна продемонструвала безпрецедентний рівень стійкості та наполегливості до досягнення суспільних змін, стверджуючи свою європейську орієнтацію.

Очікування у країні щодо ЄС залишаються високими.

Громадянське суспільство продовжує відігравати ключову роль у прогресуванні реформ, усупереч майновим інтересам окремих парламентарів та інших представників влади. З набранням чинності Угоди про асоціацію та безвізового режиму, відносини між Україною та ЄС стали інтенсивними, як ніколи.

Для залучення інвестицій, необхідних для сталого економічного розвитку та для покращення рівня життя в країні, у тому числі для найвразливіших верств населення, громадянське суспільство та міжнародні партнери закликають владу подвоїти свої зусилля у здійсненні ключових реформ, зокрема для посилення боротьби з корупцією на всіх рівнях.

ЄС готовий надати політичну, технічну та фінансову підтримку за умови проведення змін у країні”.

http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/11/16/7073751/