27 червня виповниться рік з підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Втім, її економічна частина запрацює лише з 1 січня 2016 року. Натомість в якості підтримки України Євросоюз пішов на безпрецедентний крок – з квітня 2014 року діють автономні преференції.

Це означає, що українські товари експортуються на ринки країн ЄС за митними ставками, аналогічними до тих, що мають працювати протягом першого року дії угоди про вільну торгівлю. Натомість європейські товари імпортуються в Україну в звичайному режимі.

Такий крок, вважалося ще рік тому, мав забезпечити річне зростання українського експорту до ЄС як мінімум на 15%, що мало повністю компенсувати можливе падіння українського експорту до Росії.

Перші місяці дії автономних преференцій підтверджували ці очікування – за результатами першого півріччя 2014 року український експорт до ЄС зріс на 14,9%. Однак згодом – після активізації бойових дій на Сході – темпи зростання почали гальмуватися.

За результатами 2014 року Держстат зафіксував лише невелике зростання експорту до ЄС – на 2,6%.

Але вже за підсумками чотирьох місяців нинішнього року Держстат фіксував падіння українського експорту в ЄС більш ніж на третину (на 34,4%).

Надзвичайно важливий момент – що саме спричинило погіршення торгівлі України та ЄС?

За результатами минулого року падіння експорту до ЄС зазнала металургія. Формально це падіння незначне – лише 3,1% (тут і далі ми оперуватимемо оновленими даними статистичного відомства).

Однак питома вага металургії у структурі українського експорту надзвичайно висока – за результатами минулого року вона склала 25,9%, – а тому вплив цього негативного фактора був дуже вагомим.

Чому це вийшло? Насамперед – через війну на Донбасі, одним із наслідків якої стала зупинка або гальмування роботи численних металургійних підприємств.

Незважаючи на стереотипи, доля європейського експорту підприємcтвами Донецької і – меншою мірою – Луганської області була досить вагомою. Вже за результатами першого півріччя минулого року доля експорту в Європу навіть перевищила долю поставок до країн СНД.

Другою галуззю, що показала падіння експорту до ЄС, стало рослинництво – експорт рослинницької продукції за минулий рік впав на 6,4%. Однак більшість видів цього експорту продемонстрували зростання. Зокрема, експорт зернових до ЄС виріс на 5%.

Власне, падіння в цій сфері показав лише експорт соняшникового насіння (на 26,3%), але це насправді – позитивна новина. Адже його повністю компенсувало зростання експорту олії (на 58,4%) – продукції з більшою вагою доданої вартості.

Цікаво, що важливі для української економіки галузі показали минулого року позитивну динаміку експорту до ЄС. Зокрема, поставки продукції машинобудування зросли на 9,5%, а хімічної продукції – на 13%.

Детальний перелік пропонуємо вам передивитися, клікнувши на інфографіку:

Аналогічні фактори спричинили падіння експорту до ЄС на початку 2015 року.

Єдина відмінність – до тривалого простою металургійних підприємств та, відповідно, падіння експорту металу додалося скорочення аграрного експорту. Однак в Мінекономрозвитку останній фактор пов’язують із низькими світовими цінами, що змушує експортерів взяти паузу.

Загальну картину нинішнього стану торгівлі України та ЄС дуже добре відображає інфографіка, наведена нижче.

Ще одним моментом – не менш важливим, ніж митні ставки, – є адаптація українських технічних регламентів до норм ЄС.

Простими словами це називається “впровадження європейських стандартів”.

Відмінність регламентів в Україні та ЄС не унеможливлюють експорт, але здорожчують його.

Як результат, внаслідок переходу України на технічні регламенти, адаптовані до європейських, підготовка до експорту в ЄС стане дешевшою. А отже, вона стане більш доступною й для малих і середніх українських підприємств, а їхня продукція буде більш конкурентоздатною на європейських ринках.

І маємо сказати, що прогрес в адаптації регламентів – досить непоганий.

До речі, важливість такого переходу добре розуміють не лише в Києві та Брюселі.

Не випадково відкладання переходу України на єврорегламенти на 7-10 років зараз є однією з ключових вимог Росії.

На щастя, в Євросоюзі відкинули цю вимогу.

Наостанок маємо повторити тези про те, що експорт в ЄС має стати і стане драйвером української економіки. Пропонуємо подивитися інфографіку про структуру українського експорту і перелік ключових партнерів ЄС.

Наші торговельні партнери в ЄС нині – і на Заході, і на Сході Європи; ми експортуємо і аграрну, і машинобудівну продукцію. Тож є всі підстави для успіху.

Вся ця робота має принести результати. Нехай із затримкою, але експорт до ЄС, сподіваємося, допоможе нам вийти з кризи.

Завадити цьому вкотре може активізація військових дій. Але решта чинників цілком залежать від нас!

Матеріал підготовлено “Європейською правдою” разом з Інститутом світової політики (IWP)

http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/06/26/7035279/