Андрій Кіхтенко був призначений на посаду голови Департаменту протидії наркозлочинності в серпні 2016-го. На цій посаді замінив скандального Іллю Ківу, який був звільнений в травні. До цього Кіхтенко працював начальником оперативно-агентурного відділу у вже розформованому Управлінні по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (БНОН), а в 2015-го став першим заступником Департаменту – начальника управління. Його батько, генерал армії Олександр Кіхтенко, в 2014-2015-х був головою Донецької ОДА.

В інтерв’ю НВ головний борець з наркозлочинністю розповідає про нові синтетичні наркотики, які вже стали справжньою бідою для України, пояснює, за якими маршрутами поставляються в країну заборонені речовини та розмірковує про те, чи залишилося в МВС таке явище, як «кришування» наркобізнесу.

– Як змінився ринок наркотиків в Україні за останні пару років?

– Кілька років тому були популярними, умовно кажучи, класичні наркотики: канабіс (марихуана), героїн, кокаїн та опіати. Зараз з’явилися нові психоактивні речовини – синтетичні наркотики, які відомі як солі, мікси, спайс. Це аналоги або похідні існуючих наркотиків, які пропонуються в якості «легальної» альтернативи. Вони зайшли в Україну у вигляді курильних сумішей і належними чином ніхто і не знав, що це, адже вони були абсолютно законні. Потім почали розбиратися.

Раніше не було необхідності в механізмі швидкого виявлення і внесення речовини в список заборонених. Коли ці наркотики з’явилися на світовому ринку, кожна країна почала вирішувати цю проблему на національному рівні. Тому що немає, наприклад, спільного списку нових психоактивних речовин. Кожна держава його складає самостійно. Спочатку це були синтетичні каннабіноїди – курильні суміші. Потім стали з’являтися синтетичні катінони, що чинять дію, подібну до амфетаміну, потім синтетичні опіоїди, наприклад, похідні фентанілу.

Але найбільш поширені все ж таки курильні суміші. Минулого року ми затримали одну організовану групу наркозлочинців, які займалися оптовою реалізацією таких наркотиків, і вилучили у них більше 15 кг нових психоактивних речовин, висококонцентрованих, з яких потім планувалося зробити ще більшу кількість наркотиків – курильних сумішей.

– Чи є якісь географічні переваги? Наприклад, в одних містах віддають перевагу новим наркотикам, в інших – все ще воліють «класику».

– Є різниця, якщо це промислово розвинені регіони або центральні, де зосереджений капітал і є гроші – там завжди було більше споживачів. Різні верстви населення вживають різні наркотики, в залежності від своїх фінансових можливостей. Молодь віддає перевагу канабісу (марихуані), ось цим новим психоактивним речовинам, тому що вони легкодоступні і недорогі. Ін’єкційні наркотики, в основному, вибирають люди старше 30-ти, як показує практика. До цього часу в основному курять чи нюхають.

Взагалі, зараз тенденція – полінаркоманія. Не тільки в Україні, а й у світі. Якщо раніше ділили, що один колеться опіатами, інший нюхає кокаїн, то зараз люди часто вживають відразу кілька видів наркотиків. Роблять це по-різному: одночасно чи почергово, систематично або епізодично.

– З чого зроблені ці наркотики?

– Нові психоактивні речовини – це синтетика. В середньому одна з таких нових речовин надходить на ринок щотижня. По суті, вони є аналогами вже існуючих наркотиків, але за своєю хімічною структурою не підпадають під державний контроль. Тобто де-факто це – наркотична чи психотропна речовина, в тому числі і особливо небезпечна, а де-юре може бути абсолютно легальною через свій новий, хімічний склад.

– І що з цим робити?

– Необхідно усувати існуючі прогалини в чинному законодавстві. В даний момент немає нормативного документа, де написано, як у цьому випадку діяти, куди направляти запити, які, як зробити цю речовину підконтрольною, щоб надалі мати можливість притягнути до відповідальності тих, хто збуває ці наркотики. Ми в свою чергу розробили проект такого документа, погодили з Міністерством охорони здоров’я та іншими зацікавленими органами і є підстави вважати, що він найближчим часом буде прийнятий. Тоді ми отримаємо більш дієвий механізм боротьби з новими психоактивними речовинами. Ці наркотики дуже небезпечні: від них багато передозувань, в тому числі і з летальним результатом. Речовина більш концентрована і набагато небезпечніша за своєю природою, ніж той же опій або героїн.

– Ви говорили про необхідність внести корективи в законодавство, щоб криміналізувати ці синтетичні наркотики. Але як це зробити? Заборонять одні речовини, завтра придумають комбінацію нових, знову формально дозволених.

– Тут є дві складові. Мало внести речовину в список заборонених. Щоб слідчий згодом зміг правильно кваліфікувати злочин, потрібно розуміти, які обсяги вважаються особливо великими, великими розмірами, а це прерогатива МОЗ. Але, враховуючи, що практично всі нові психоактивні речовини є аналогами вже відомих нам наркотиків і психотропів, ми хочемо формувати ці критерії за принципом аналогії. Тобто якщо ми говоримо, що це аналог марихуани, тоді автоматично прирівнюємо до обсягів марихуани.

А що стосується швидкої появи нових психоактивних речовин, то в першу чергу свою увагу потрібно концентрувати на встановленні контролю над найбільш поширеними і шкідливими речовинами, які користуються попитом тривалий період часу. Тому що ці наркотики не мають однакову географію поширення і тривалість «життя». В одних країнах якийсь вид нової речовини приживається, а в інших – ні.

– Як ви затримуєте розповсюджувачів таких наркотиків, якщо юридично вони легальні?

– Більшість споживачів помилково вважають: якщо легальні речовини, значить безпечні. Основна аудиторія – молодь, як за вживання марихуани класичної, так і за вживання нових психоактивних речовин. Буває, що ми документуємо злочинну діяльність серйозної групи, вилучаємо речовини, а вони де-юре не є підконтрольними, тобто наркотичним засобом чи психотропною речовиною. І це істотно ускладнює процес збору даних, необхідних для притягнення до кримінальної відповідальності. Але зазвичай серйозні угрупування поширюють кілька видів наркотиків, серед яких є й нелегальні, і це підстави для їх затримання.

– А якщо люди поширюють тільки нові, де-юре легальні наркотики. Ви приходите, вилучаєте їх, бачите, що всі вони формально легальні. І?..

– Все вилучається, але не буде ніяких підстав, щоб притягнути особу до кримінальної відповідальності. Немає складу злочину. Але на практиці такі випадки зустрічаються рідко. Якщо під час документування одного епізоду протиправної діяльності не отримано необхідні докази, наприклад, вилучена речовина не є підконтрольною, оперативники і слідчі продовжують працювати далі.

– Написи кшталт: «Солі» і номер телефону або канал в Телеграм зустрічаються буквально на кожному кроці – на стовпах і будинках. В інтернеті можна знайти купу сайтів, де є онлайн-замовлення і навіть доставка. Чи полегшує це вашу роботу?

– З одного боку, можливості людей завдяки розвитку інноваційних технологій, інтернету, платіжних систем розширюються. У кожного з собою смартфон, вихід в інтернет, є електронні гроші. Стрімко зростає популярність віртуальних валют типу біткоін. Але це розширює можливості не тільки добропорядних людей, але і наркозлочинців.

Інтернет розмив кордони. Грубо кажучи, ще вчора, щоб купити той же канабіс (марихуану), потрібно було знати, в кого. Навіть на рівні молоді просто так не можна було знайти, треба було мати певне середовище спілкування. Зараз інтернет зробив ринок збуту необмеженим. Не тільки в Україні – це проблема світового рівня. Зараз достатньо просто вийти в інтернет, промоніторити, підібрати ресурс, який це збуває, оплатити, просто діставши з кишені смартфон, отримати повідомлення, де знаходиться цей захований наркотик і піти забрати його. Немає контакту безпосередньо з злочинцями. Максимум, чого можна боятися – це нарватися на шахраїв, які «кинуть» – заберуть гроші і не дадуть наркотики натомість.

Багато хто каже, мовляв, можна влаштуватися так званим закладчиком – залишати наркотики в певних місцях, звідки їх потім забирає покупець, так чому ж поліція цього не робить, не впроваджується таким способом у злочинні групи? Повірте, все влаштовано набагато складніше, ніж може здатися на перший погляд обивателя.

– Як влаштовані ці угруповання зсередини? У них є структура, ієрархія?

– Як правило, всі учасники процесу не знають один одного особисто. Кожен рівень – це як листковий пиріг, вони спілкуються через інтернет, бачать тільки логіни в месенджерах. Тому навіть коли затримана людина, наприклад, закладчик, щиро хоче співпрацювати зі слідством, на жаль, інформацією, яка б могла допомогти слідству просунутися, вона як правило не має.

Найчастіше цим займаються міждержавні групи. Одна частина угруповання може знаходитися в одній країні, інша – в іншій. Тобто люди, які безпосередньо адмініструють інтернет-ресурс, можуть перебувати в Білорусі, Росії, в будь-якій іншій країні. Вони контактують з інтернет-покупцями з України, тобто надають їм асортимент, але не торкаються самих наркотиків. А інша частина групи, наприклад, в Україні, яка безпосередньо отримує наркотики, розфасовує їх на дози і ховає – робить так звані закладки, але в той же час не контактує з покупцем. Вони просто відправляють адміністраторам інтернет-ресурсів інформацію про те, де і які наркотики можна знайти. А ті в свою чергу, після отримання грошових переказів від покупців з України, скидають їм повідомлення з точним місцезнаходженням замовленого наркотику.

Ми виявляємо і людей, які адмініструють інтернет-ресурси, які займаються збутом нових наркотиків на територіях інших країн або регіонів. Приходимо, а це молоді люди, практично школярі, вони кристально чисті. У них немає ні наркотиків, ні чогось забороненого. Є тільки комп’ютер і вузькопрофільні завдання. Тому це складний процес.

Цей незаконний бізнес постійно розвивається. Кожного разу ми стикаємося з новою проблемою – вони в постійному пошуку нових методів збуту. Через інтернет збували, потім з’явилися листівки, які в нахабну розкидали навіть біля обласних прокуратур, МВС, шкіл, університетів. Зараз використовують автоматичні можливості месенджерів – той же Телеграм або щось інше, де можна, припустимо, створити бота. І він буде щодня, або навіть кілька разів на день надсилати автоматичні повідомлення, акційні пропозиції – стимулювати вас до купівлі.

– Чи можна якось блокувати ці програми і сайти?

– Якщо інтернет-ресурс український, існує механізм, як його заблокувати за рішенням суду. Але на практиці такий алгоритм дій малоефективний, тому що в Україні відсутній єдиний орган, уповноважений блокувати або обмежувати доступ до протиправних сайтів за рішенням суду. А на території України працюють тисячі інтернет-провайдерів. Тобто для блокування певного ресурсу слідчий суддя повинен готувати кілька тисяч окремих рішень для кожного провайдера.

Що стосується «іноземних» інтернет-ресурсів, то для їх блокування крім рішення суду надсилається до компетентних органів зарубіжних країн і запит про надання міжнародно-правової допомоги. Це процедура не має чіткого механізму і займає тривалий період часу. Логічно було б заблокувати доступ до таких ресурсів для українських користувачів. Хоч це і не вирішить проблему повністю, тому що є додатки VPN-з’єднання, браузер ТОР і так далі, які дозволяють обходити блокування, але можна хоча б мінімізувати негативні наслідки. Але й такої можливості на даний момент, на жаль, немає.

Законодавчих прогалин дуже багато. Але незважаючи на це, минулого року ми залучили до кримінальної відповідальності 26 злочинних груп, які збували такі речовини через інтернет. Це, в тому числі, і резонансні затримання, коли продавали оптом по всій країні.

– Як виглядає ситуація на Донбасі? Чи йде через непідконтрольні Україні території якась контрабанда?

– На цих територіях теж залишилися злочинні угруповання, які займаються збутом наркотиків. Зрозуміло, що вони підлаштовуються під ринок. Однак у нас на даний момент немає перевіреної інформації, що, наприклад, нинішня ситуація на Донбасі надала якісь ексклюзивні можливості для цих злочинних груп.

Наприклад, один з основних транзитних маршрутів постачання героїну – «північний», він йде з Азії в Європу через Таджикистан, Киргизстан, Казахстан, РФ і Україну. Раніше по цьому маршруту йшли вантажівки з сотнями кілограмів героїну, в тому числі і через територію Донецької області. Так, зараз там є тимчасово непідконтрольні Україні території і теоретично могла скластися ситуація, за якої міжнародні злочинні організації були б змушені шукати тих, хто може забезпечити безпечне проходження їх нелегального вантажу по території, де триває збройний конфлікт. Але ж у нас є й інші прикордонні області, Сумська, Харківська, які зараз вільні від військового конфлікту. До того ж, це, в першу чергу, бізнес, і його учасники вивчають всі ризики. А якщо це територія з конфліктом, там дуже багато непередбачуваних факторів, які можуть вплинути на ведення бізнесу.

– Які ще є маршрути крім цього північного?

– Існують світові центри з виробництва наркотиків. Якщо це героїн, то дві третини світового обсягу йде з Афганістану. Головним каналом незаконного обігу цього наркотику залишається Балканський маршрут, він орієнтований на Європу.

Відбувається активізація незаконного обігу афганських опіатів по згаданому «північному маршруту», який проходить через Україну. Це пов’язано з вигідним географічним положенням нашої країни і досить розвиненою транспортною інфраструктурою – морські торговельні порти, автомобільні сполучення і т. д.

Героїн надходить в Україну через територію РФ, через морські торговельні порти, може йти з Туреччини, Грузії – але це особливо великі поставки. Якщо ж говорити не про сотні кілограмів, а про п’ять-десять, то варіантів ввезення – безліч, у тому числі і кур’єрами. Вони можуть перевозити це у своєму багажі, у схованках, замаскованих предметах побуту, у легкових авто у спеціально обладнаних схованках. Можуть в порожнинах тіла, так звані “глотателі”. Кокаїн заходить з Латинської Америки: члени злочинних груп виїжджають туди, найчастіше – у Бразилію, Перу, у Домініканську республіку, і ці надходження відбуваються шляхом авіасполучення. Є варіанти завозу з Європи через наші західні кордони.

Нові психоактивні речовини, в основному, потрапляють до нас через поштові відправлення з Китаю. І складність, і специфіка полягає в тому, що вони часто вирушають без приховування від митного контролю: є посилка, 1 кг порошку. У митника немає експрес-тестів, які б визначали такий вигляд порошку – він новий за складом.

– А собаки?

– Собаки не навчені на такі речовини. Вони ж теж повинні на чомусь вчитися, для цього потрібні зразки, яких немає. Як правило, собаки ефективні, але це залежить від багатьох факторів: скільки цей вантаж знаходиться там, яка упаковка, чи пішов запах, чи натренована собака на певні речовини. Тому, коли йде великий вал не заборонених субстанцій, а серед них і заборонені, але не заховані, дуже часто у митників не вистачає технічного ресурсу для їх виявлення.

– Наскільки поширене зараз кришування наркозлочинності самими правоохоронцями?

– За останні кілька років у підрозділах протидії наркозлочинності відбулося серйозне оновлення особового складу, з тих, хто працював у структурах за 5-10 років, сьогодні в строю залишилося близько 10-20%. Плюс, щоб мінімізувати ризики, керівництвом Нацполіції було прийнято рішення, що на посаду одного із заступників керівника обласного управління в обов’язковому порядку повинен призначатися досвідчений працівник з підрозділів Департаменту внутрішньої безпеки.

Факти кришування в цьому і минулого року не виявлялися. Але два факти, де поліцейські порушили закон – не з частини кришування збуту наркотиків – минулого року були. Їх залучили до кримінальної відповідальності. Це був один співробітник із Запорізької області та два – з Івано-Франківської. Цього року у нас теж є один випадок порушення закону поліцейським, який не пов’язаний з наркозлочинністю. Є факт, але суд ще має прийняти рішення, винна людина чи ні.

Розмовляла Олександра Горчинська