Анастасія Москвичова
Київ – Журналісти «Тексти.org.ua» виявили мережу у понад 2 тисячі facebook-користувачів, які закликають до повалення влади в Україні, і пов’язані з акаунтом «Степана Мазури», за яким, як заявляє «Укрінформ», стоїть бойовик угруповання «ДНР» Сергій Жук. Він тривалий час видавав себе за «українського патріота». Між тим, медіаексперти та соціальні психологи зауважують: українське суспільство зараз має певний «запас міцності», і його розхитати не так просто.
Журналісти «Текстів» розплутали цілу мережу «Тролесфери» на основі зв’язків між акаунтами у Facebook. За словами головного редактора видання Романа Кульчинського, робота тривала із лютого-березня цього року.
«Ідея народилася, коли ми побачили розслідування «Укрінформу» про мережу «Степана Мазури», – розповідає Кульчинський. – Це інтернет-персонаж, який видавав себе за українського патріота, але з’ясувалося, що це був бойовик «ДНР», який під патріотичними гаслами закликав українських громадян на Майдан-3. Потім цей «Мазура» виклав відео і визнав, що він – бойовик «ДНР», але він – «за простий народ».
Журналісти проаналізували 29 груп, адміністратори та активні учасники яких пов’язані з користувачем, що називає себе «Степан Мазура», та спільнотами у соцмережах, які він адміністрував. За частиною цих акаунтів стоять професійні тролі, а частина є звичайними реальними людьми, хто «зафрендив» багато тролів із групи. В результаті, вийшла мережа у 2 тисячі користувачів, зазначає Роман Кульчинський.
«Сам він (користувач Степан Мазура – ред.) видалив свій акаунт, але його мережі адмініструються і далі та ведуть таку саму політику, – каже журналіст. – Таких мереж може бути багато. Будь-хто, у кого достатньо ресурсів і хто може найняти відповідних фахівців, може створювати різні мережі ботів. Ми вирахували одну з російських мереж, але їх може бути багато».
На думку Кульчинського, українські партії таких потужних мереж за участі ботів не мають.
«Є якісь відомі facebook-персони живі, які отримують гроші від політичних партій, і від провладних у тому числі, і за це щось там постять. Але такої розгалуженої мережі, де є тисячі користувачів, українські партії не мають, хоча, можливо, вони працюють над цим», – каже він.
«Диявол» – у коментарях
Розгорнути таку мережу нескладно з технічної точки зору, погоджується медіаексперт Максим Саваневський. Питання – в тому, наскільки така мережа може бути ефективна, зауважує він.
«Інформація поширюється, у першу чергу, між людьми, які знають одне одного, – каже Саваневський. – З іншого боку, якщо є масове вкидування якоїсь тези, і ці люди намагаються працювати активно навколо якихось дуже популярних акаунтів чи в різноманітних групах, це бачать всі, хто прокоментував. Але ми все одно говоримо про доволі вузьку аудиторію, з якою можуть опрацьовувати таку технологію».
В Україні теж є кілька груп, найімовірніше – самоорганізованих, які намагаються працювати з російською аудиторією, в основному – висміюючи пропаганду, додає експерт.
«Ефективність вони свою, напевно, мають, але це все одно не є вплив на мільйони людей», – зазначає Саваневський.
Що ж до політичних тролів, що працюють на внутрішню аудиторію, то їхню ефективність зазвичай переоцінюють, вважає він.
«Запас міцності»
У кожному суспільстві є люди, які схильні до радикалізму та екстремізму і без зовнішнього втручання, їх 3-5% – українське суспільство у цьому не є винятком, говорить соціопсихолог Вадим Васютинський. Щоб спробувати розхитати решту суспільства, і використовують такі групи – із націоналістичними або популістськими гаслами, каже він.
«Я не бачу, що в суспільстві назріває готовність вдаватися до масових виступів всередині країни. Можна сказати, що «запас міцності» у нашому суспільстві є – і досить відчутний, і більшість громадян має в собі силу не піддаватися на примітивні провокації і заклики. Але якби ситуація погіршувалась, то напевно, ці гасла спрацьовували ефективніше», – каже Васютинський.
Тим часом, за результатами дослідження, проведеного КМІС влітку цього року, більш ніж половина із близько 2 тисяч респондентів незадоволені діяльністю центральної влади.
А за даними центру Socis, оприлюдненими навесні цього року, найбільше опитані українці довіряють церкві, армії та поліції, а найменше – Верховній Раді.
The Author
Comments