http://24tv.ua/news/showNews.do?suspilne_movlennya_v_ukrayini_chi_mozhliviy_ukrayinskiy_vidpovidnik_bbc&objectId=556559

В останній момент ініціаторка законопроекту народний депутат Вікторія Сюмар поправкою з місця внесла зміну щодо обрання членів Наглядової ради суспільного мовлення без участі парламентського комітету з питань свободи слова, який вона очолює.

Створення суспільного мовника обговорювалась в Україні понад 10 років. Поява незалежних потужних медіа від олігархічних кланів було улюбленою темою “кухонних” розмов для інтелектуалів.

Нинішня влада, як і будь-яка влада, безумовно, не дуже зацікавлена в отриманні гідного гравця у медіапросторі, думка якого формуватиме настрої в суспільстві. Тим паче, у прийнятому законі, незалежний мовник утвориться на базі НТКУ, що завжди виконував патронажний супровід чинній владі.

З підписанням Угоди з ЄС, Україна засвідчила своє зобов’язання щодо створення суспільного мовлення, що має стати незалежним від президента та уряду, — Національної суспільної телерадіокомпанії. 13 січня 2015 року закон про створення цієї компанії був проголосований у першому читанні.

Згідно із законом, що був остаточно прийнятий 19 березня, нова компанія здійснюватиме мовлення не менше ніж на двох загальнонаціональних каналах — суспільно-політичному та культурно-освітньому, а також на регіональних каналах. І не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах.

Наглядова рада

Найбільше запитань викликало, як у законі прописаний порядок формування Наглядової ради НСТУ. На думку багатьох медійників, це принципове питання. Адже Наглядова рада буде погоджувати Редакційний Статут нового мовника. У законі передбачено, що до неї увійдуть вісім представників від депутатських фракцій і груп Верховної Ради поточного скликання та дев’ять членів обраних громадськими об’єднаннями та асоціаціями. Майже перед самим голосуванням Вікторія Сюмар запропонувала парламенту вилучити норму щодо погодження членів Наглядової ради профільним комітетом, який сама очолює.

“Слабкі місця” формування Наглядової ради полягають у тому, що її члени, які презентуватимуть громадські асоціації, не матимуть заробітної плати. На суспільне мовлення матимуть вплив люди, що здійснюють свою відповідальну місію не отримуючи коштів.

Реорганізація

У законі прописано також, що реорганізацією державних теле-радіокомпаній має зайнятися новоутворена комісія, вона ж визначить порядок перетворення Національної телекомпанії України в НСТУ.

Якщо у першій редакції закону передбачалось, що реорганізація має здійснюватись у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим законом, то в останній редакції, цю опцію прибрали, зробивши процес реорганізації нескінченим або достатньо тривалим. Оскільки люди, що працюють у цих структурах зацікавлені у збереженні статусу “кво”.

Крім того, пропозиції щодо реорганізації обласних ТРК мають розроблятися ними самими. Вже приблизно можна уявити, якими чином і на якому темпі держканали будуть реформуватися під європейські стандарти.

Висновки та візія

Безумовно, цей закон є важливим кроком для створення в Україні суспільного мовлення. Громадські лобісти цього закону стверджують, що він не є ідеальним. Якщо виникатиме потреба у внесенні поправок, то їх будуть вносити та удосконалювати вже в процесі реформування держканалів у суспільного мовника.

Читайте також: Сюмар розповіла, що використовують російські ЗМІ в інформаційній війні проти України

Загалом експерти Ради Європи зазначили, що норми цього закону відповідають стандартам встановленим Радою Європи для служб суспільного мовлення. Наразі перші висновки, хто ж мав більше рації скептики закону чи його лобісти, можна буде побачити найближчим часом.