Тотальна заборона
Все більше країн заявляють про намір повністю відмовитися від двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ). Франція оголосила про намір повністю припинити продажів бензинових і дизельних автомобілів до 2040 року. Британія взяла на себе зобов’язання здійснити 100-відсотковий перехід на транспортні засоби з нульовим рівнем викидів до цього ж часу.
Та найбільш рішучими в прагненні чистого довкілля є Норвегія та Німеччина. Перша хоче повністю відмовитися від ДВЗ до 2025 року, а от німці пообіцяли зробити це до 2030 року.
Та європейські країни – не єдині, що так активно взялися за розвиток електротранспорту. До ініціативи приєдналися дві найбільші країни світу, що розвиваються. Індія хоче здійснити цей план до 2032 року.
Останній учасник «зелених» перегонів – Китай – довго не робив офіційних заяв з цього приводу, хоча саме КНР є лідером з виробництва електромобілів у світі.
Україна поки жорстких обмежень на володіння автомоділями з ДЗВ не накладає.
До цього в ряді країн автівкам з паливним двигуном було зась до центру міста в певні дні. З роками обмеження на ДВЗ тільки посилювалися. Екологічні проблеми та викликані ними стихійні лиха змусили світ підійти до боротьби за екологію значно радикальніше.
Фахівці The Economist підрахували, що якщо до 2040 року 90% з 2 млрд авто будуть електричними, лише за рік вдасться зберегти 11 млрд бареллів нафти (а це половина річного світового виробництва). Окрім того, в атмосферу не потрапить 4,7 млрд тонн вуглецевого газу.
Дешево й екологічно, та є проблеми
Зрозуміти відмову від ДВЗ на користь електрокарів легко й з раціональної точки зору. Через зростання цін на бензин, дизельне паливо, автогаз та паливно-мастильні матеріали, вартість володіння традиційними автомобілями щороку збільшується.
При середній витраті бензину в місті 10 літрів, кожні 100 км шляху обходяться українським автомобілістам приблизно в 250 грн. Електрокар на 100-150 км шляху, за розрахунками спеціалізованого ресурсу Аutonews, витратить енергії в середньому на 25-30 грн. залежно від сезону. Тобто, подекуди різниця буде в 10 разів.
Тож аналітики ринку вже цілком серйозно заявляють про майбутню нафтову кризу, яка нас чекає у зв’язку зі зростанням продажів електроавтомобілів. До прикладу, лише в США за перше півріччя 2017 продаж електрокарів зріс на 86% в порівнянні з минулорічними показниками аналогічного періоду.
Ще однією перевагою таких авто є те, що їхні власники значно рідше змушені платити за сервісне обслуговування машини. Найчастіше електрокару перевіряють підвіску, змінюють фільтри салону та здійснюють діагностику двигуна. Хоча це забирає значно менше часу та грошей, аніж у випадку з традиційним авто, поки існує проблема знайти СТО, що спеціалізується на електрокарах.
До слова, відсутність належної сервісної інфраструктури – не єдине, що хвилює власників електоавтомобілів та спримує попит на них. Серед проблем також висока ціна, обмежений заряд батареї, недостатня кількість станцій для зарядки, необхідність чекати поки авто зарядиться та проблеми з утилізацією батарей.
Незабаром можна буде забути й про них
Щодо ціни, очікується, що до 2022 року електромобілі будуть коштувати стільки ж, скільки і автомобілі з ДВЗ. Згідно з прогнозами Bloomberg, до 2040 року близько 35% усіх проданих автомобілів будуть оснащені електромоторами.
Зрештою, еко-автівки дешевшають щороку. Нещодавно, General Motors оголосила, що починає продажі електрокарів за п’ять тисяч доларів. Щоправда, поки що така ціна доступна лише для жителів Китаю.
Вирішити обіцяють й проблему зарядки. До прикладу, американський виробник електромобілів Tesla Motors вирішила встановлювати зарядні станції в будинках своїх клієнтів.
Така послуга обійдеться власникам екологічних машин приблизно в $1 тис., пише Autocar. Поки йдеться лише про США, але незабаром послуга може стати доступною й для клієнтів в інших країнах.
Але перейматися стосовно заправочних станцій для електрокарів щороку можна все менше, адже їх кількість невпинно зростає.
Щороку скорочується й кількість часу, необхідного для повної зарядки двигуна. Tesla Motors активно впроваджує систему суперчарджерів (зарядні станції), які дають можливість за півгодини зарядити батарею в автомобілі на 80%. Зменшити витрати часу на заряд намагаються й інші автовиробники.
Та статистика свідчить, що 95% автомобілістів в світі не проїжджають в день більше 100 км. Для таких досить ввечері поставити автомобіль на зарядку в звичайну розетку і з ранку поїхати на роботу повністю зарядженим.
А от для тих, хто прагне подорожувати електрокаром подовгу, вчені постійно шукають вирішення проблеми. До прикладу німецькі інженери нещодавно розробили бюджетний електромобіль, обладнаний сонячними панелями. Тож “харчуватися” авто зможе й в заторі, щоправда лише за сприятливої погоди.
Та справжню революцію підготували вчені зі Стенфордського університету. Їм вдалось забезпечити стабільну бездротову передачу енергії між двома об’єктами, що рухаються, пише журнал Nature.
Виходить, що електрокар фактично заряджатиметься від дороги. Поки що науковцям вдалося передати таким чином лише 1 міліват енергії та незабаром її кількість спробуюють збільшити.
Перейматися стосовно утилізації використаних батарей, за словами Олександра Вовка, генерального директора компанії Оксіжен Груп, також не варто.
Батарея – це набір комірок. Якщо в електромобілі ємність батареї показує 80%, то це означає, що мінімальна ємність однієї комірки не вище 80%, і контролер обмежує комірку до такого рівня.
Немає необхідності міняти всю батарею, досить поміняти тільки комірку, яка вийшла з ладу. У всьому світі прийнята практика їх не утилізувати, а давати друге життя – поміщати в батарейне сховище. Наприклад, помістити в павербанки для будинків, використовувати в суперчарджерах, які стоять на дорозі, біля будинку.
Середній термін експлуатації такої батареї – 10 років.
По суті, єдиною важливою проблемою залишається виробництво електроенергії до рівня, щоб забезпечувати всі потреби громадян.
Електрокари та Україна
Український попит на електромобілі не відстає від світових тенденцій. За період з січня по травень поточного року попит на автомобілі з нульовими викидами серед українців зріс в 2,8 рази, якщо порівнювати з минулорічними показниками.
За словами Олександра Вовка, Україна нині посідає п’яте місце в світі за темпами розвитку електромобілів.
Особливістю вітчизняного електроавторинку є те, що більшість електрокарів вживані – більше 80% ринку. Якщо рік тому частка нових машин в первинних реєстраціях електрокарів становила майже 45%, то в 2017 році- лише 18%.
Пояснюється це вкрай просто. Нові електрокари для наших громадян поки задорогі й вони користуються можливістю ввозити автівки, що відповідають “Євро-5”, уникаючи зайвих мит.
Абсолютним лідером на українському ринку автомобілів на електричній тязі залишається модель Nissan Leaf. Ця модель підкорила й світовий ринок. Якщо з салону Leaf обійдеться автовласнику приблизно в $30 тис., то два роки експлуатації можуть зменшити її вартість вдвічі.
Були спроби розвивати й вітчизняний автопром електрокарів. Ще в далекому 2010 році ЗАЗ презентував електромобіль ЗАЗ Lanos фургон Електро і автобуси ЗАЗ-A10C31 та ЗАЗ-А10L50. Однак то були лише прототипи, налагодити серійне виробництво поки не вдалося.
Міністерство інфраструктури проводило переговори з американською компанією Tesla Incorporated щодо випуску електрокарів в Україні. Та далі слів поки не пішло.
Вже восени нові електромобілі можуть стати для українців доступнішими. В Раді зареєстрований законопроект №5494, що скасовує ПДВ на ввезення електрокарів. Це повинно здешевити автівку на 17%.
Також документ пропонує звільнити електрокари від сплати акцизу (ще десь -5% вартості авто) та надати пільги на послуги електричних таксі та оренди електромобілів. Це, як наголошується у пояснювальній записці, збільшить в Україні попит на електромобілі, адже ціну на них буде знижено.
Раніше депутати проголосували за скасування ввізного мита для таких авто. Якщо зазначений законопроект буде ухвалено, вартість автівок з електричними двигунами стане близькою до вартості звичайних автомобілів.
The Author
Comments