Олександра Бровко

Перший день останнього місяця літа ознаменував довгоочікуваний початок вільної торгівлі між Україною та Канадою. Нарешті після завершення ратифікаційних процедур Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) набула чинності.

Тож давайте сьогодні поглянемо на угоду під практичним кутом та проаналізуємо:

• як працювати з угодою та правильно розуміти значення перехідних категорій у тарифних графіках України та Канади;
• як підтвердити походження товару;
• як проаналізувати регуляторні вимоги до вашого товару.

Канадський ринок різноманітний та доволі неоднорідний, тому насамкінець статті пропонуємо вам цікаві факти, які допоможуть зорієнтуватися під час пошуку ніші для свого товару на полицях Канади.

Перехідні категорії у тарифних графіках Канади та України

Українських виробників, як правило, цікавлять дві речі:

• чи стане нульовим ввізне мито при експорті до Канади;
• як зміниться ввізне мито при імпорті в Україну.

Якщо ви будете самостійно вивчати угоду, щоб знайти відповіді на ці питання, зверніть увагу на перехідні категорії в тарифних графіках України та Канади.

У тарифному графіку Канади містяться ті товари, на які з моменту набрання чинності угодою ставка ввізного мита не дорівнюватиме “0” (це лише 2% товарів). Тобто якщо вашого товару немає у тарифному графіку Канади, це означає, що з 01.08.2017 року на ваш товар діє “0” ставка ввізного мита. Тому в тарифному графіку Канади є лише дві перехідні категорії: “7” та “Е”.

Перехідна категорія “7” стосується деяких автомобілів та означає, що починаючи з восьмого року дії угоди (а це, за нашими підрахунками, 2024 рік), ввізне мито буде дорівнювати нулю, і вже з 01.08.2017 ставка ввізного мита буде поступово зменшуватись у вісім рівних етапів. Візьмемо для прикладу “неземноводні всюдиходи вагою менш ніж 227,3 кг, що мають менш ніж шість коліс і призначені для перевезення тільки одного пасажира” (8703.21.10), для яких базова ставка ввізного мита становить 6,1%, а перехідна категорія – “7”. Порядок поступового зменшення ввізних мит зображений на графіку.

Врахуйте також, що перший рік дії угоди – це 01.08.2017 – 31.12.2017. Тобто другий рік дії угоди і наступний етап лібералізації ввізних мит почнеться вже з 01.01.2018 (і триватиме до 31.12.2018).

Товари з перехідною категорією “Е” у тарифних графіках обох країн виключені з-під дії угоди. Тобто це означає, що на ці товари режим вільної торгівлі не поширюється і ставка ввізного мита і надалі застосовуватиметься у режимі найбільшого сприяння (відповідні ставки ввізних мит можна знайти у Митному тарифі Канади).

У випадку Канади під категорію “Е” потрапили товари, що підпадають під дію глобальних тарифних квот Канади. Це в основному деякі зернові та м’ясо-молочна продукція. Суть тарифної квоти полягає в тому, що в межах тарифної квоти діє нульова чи дуже низька ставка ввізного мита, а коли квота вичерпується – починає застосовуватись більш висока ставка ввізного мита (згідно з угодою – ставка у режимі найбільшого сприяння).

Варто відзначити, що тарифні квоти Канади є глобальними та поширюються не лише на Україну, а й на всі інші країни світу. Канада зарезервувала право встановлювати тарифні квоти, коли стала членом Світової організації торгівлі (СОТ). Ці квоти доступні для всіх експортерів усіх країн, що є членами СОТ. Залежно від товару тарифні квоти адмініструються за двома принципами:

“першим прийшов – першим отримав” (контроль за дотриманням цього принципу здійснює Агентство прикордонної служби Канади, CBSA);

шляхом попереднього розподілу тарифних квот Міністерством міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) на основі заявок.

При цьому в обох випадках тарифну квоту отримує імпортер у Канаді. Списки “власників” тарифних квот можна знайти на сайті Міністерства міжнародних справ Канади. Наприклад, за цим посиланням ви можете побачити списки компаній, що отримали тарифну квоту на сир у 2017 році.

У тарифному графіку України перехідних категорій набагато більше. Це, зокрема, пояснюється тим, що Україна зуміла відстояти асиметричний характер угоди, тому вже з 1 серпня Україна лібералізує ввізне мито на близько 80% товарів канадського походження (тоді як Канада забезпечить вільний доступ на ринок для 98% українських товарів).

Тому з моменту набрання чинності угодою за нульовою ставкою ввізного мита будуть ввозитися товари з перехідною категорією “0” у тарифному графіку України. Доля товарів з перехідними категоріями “1”, “3”, “5”, “7” вказана у таблиці нижче.

Перехідна категорія	Коли розпочнеться застосування “0” ставки ввізного мита
“1”	другий рік (2018) і кожний наступний рік
“3”	четвертий рік (2020) і кожний наступний рік
“5”	шостий рік (2022) і кожний наступний рік
“7”	восьмий рік (2024) і кожний наступний рік

Для товарів з перехідними категоріями “5А”, “5B”, “5С”, “7А”, “7В” ставка ввізного мита лібералізується лише частково. Візьмемо заради прикладу наступний товар: 1517 90 91 00 – олії нелеткі, рідкі, змішані; базова ставка – 15%, перехідна категорія 5В. Ставка ввізного мита буде лібералізуватися таким чином (як ми бачимо, ставка зменшиться лише на 4,5% за 6 років):

Під перехідну категорію “Е” (виключення з дії Угоди) в тарифному графіку України потрапив цукор.

Правила походження та підтвердження походження

Як і будь-яка угода про вільну торгівлю, CUFTA містить положення про визначення походження товарів. Так, правила походження визначають, яким українським товарам надається преференційний доступ на канадський ринок в рамках CUFTA, а яким – ні (й навпаки).

Відповідно до угоди товар вважається таким, що походить з України, у трьох випадках, а саме якщо він:

(1)     повністю вироблений в Україні;

(2)     вироблений виключно з матеріалів, що походять з України;

(3)     підданий достатній переробці в Україні.

Найскладнішими, звісно, є правила достатньої переробки, що вимагають

• зміни тарифної класифікації або
• висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та вартості транзакції або
• висувають вимоги до співвідношення вартості іноземних матеріалів та ціни товару на умовах франко-завод.

Тому експортерам варто детально ознайомитися з правилами визначення походження, що містяться у Главі 3 та Додатку 3-А до угоди.

Документом, який підтверджує походження товару, є декларація про походження (приклад міститься у Додатку 3-В до угоди). Тобто експортер сам вказує інформацію про походження на рахунку-фактурі або будь-якому іншому документі, що містить опис товарів.

Отже, для підтвердження походження товарів українським експортерам не потрібні жоднісертифікати/відмітки митних органів, що зумовить скорочення витрат та часу на митне оформлення товарів.

Де знайти регуляторні вимоги щодо вашого товару?

Канада – розвинена країна, яка висуває доволі високі вимоги до безпечності та якості товарів. Щоб такі вимоги не перетворились на нетарифні бар’єри під час експорту, їх варто детально вивчити. І для цього є низка корисних ресурсів.

Наприклад, Агентство з контролю за продуктами харчування (Canada Food Inspection Agency) забезпечує виконання всіх нормативно-правових актів, що стосуються продуктів харчування, тварин та рослин, які ввозяться до Канади. На сайті агентства є дуже зручний ресурс, який за кодом товару (або навіть просто за назвою) генерує вимоги для імпорту в Канаду. Ця система має назву Automated Import Reference System (AIRS) й дещо схожа на європейський ресурс Export Helpdesk.

Для виробників споживчих товарів, ліків, продуктів харчування, медичного обладнання, товарів медичного призначення корисним буде сайт Міністерства охорони здоров’я Канади (Health Canada).

Виробникам пральних, посудомийних машини, морозильних камер, електроплит, холодильників варто детально вивчити вимоги до сертифікації EnerGuide на сайті Міністерства природних ресурсів Канади (Natural Resources Canada).

Якщо ви виробник текстильних виробів, вам варто звернутись до сайту Бюро Канади з питань конкуренції (Competition Bureau), щоб, наприклад, дізнатись вимоги до маркування текстильних виробів.

До речі, щодо маркування у Канаді діють особливі правила.

Етикетки на упаковці та на товарі повинні бути оформлені обома офіційними мовами Канади: французькою та англійською, й обидва тексти мають займати однакову площу.

Тому радимо ознайомитись із положеннями Закону про споживчу упаковку та маркування(Consumer Packaging and Labelling Act).

Треба бути також дуже обережними із заявами щодо товару. Наприклад, відповідно до канадських правил засоби проти старіння шкіри можуть лише запобігати проявам старіння, а не зменшувати зморшки. Те саме стосується і продуктів харчування, де заяви щодо товару можуть бути трьох типів:

• загальний вплив на здоров’я,
• функціональний вплив на здоров’я,
• зменшення ризику захворювання.

Для кожного типу заяв діють свої правила. Наприклад, якщо ви позиціонуєте свій товар як “натуральний”, ви маєте переконатись, що він не містить додаткових вітамінів, мінералів, поживних речовини, штучних ароматизаторів чи харчових добавок, і жодні його складові не були вилучені (окрім води) чи істотно змінені, а фізичний, хімічний або біологічний стан товару залишається незмінним.

Зазвичай ваш канадський партнер розкаже вам про всі регуляторні вимоги до товару та як довести відповідність таким вимогам, оскільки саме канадський імпортер нестиме відповідальність у разі їх недотримання. Тому якщо ви будете розробляти двомовну етикетку, пам’ятайте, що останнє слово під час затвердження макету має бути за вашим партнером.

До речі, щодо пошуку партнерів. Canadian Importer Database – надзвичайно корисний ресурс, що містить переліки компаній, які імпортують товари в Канаду, з розбивкою за продукцією, містами, країною походження.

Канада: факти та можливості

Насамкінець – декілька слів про Канаду та канадців. Канада – друга за розміром держава у світі. Проте близько 4 ∕ 5 населення живе на територіях у 150 км від американського кордону.

Понад 6 мільйонів громадян Канади – це громадяни, які іммігрували з інших країн; вони представляють близько 20,6% всього населення країни (яке складає 35,9 млн осіб).

У Канаді мешкає 1,3 млн українців; українська діаспора – одна з найбільших у Канаді. Початково українці іммігрували у провінції прерій (Манітоба та Саскачеван), але останнім часом освоюють також Онтаріо та Квебек.

Така мультикультурність Канади відкриває великі можливості для бізнесу за умови детального вивчення ринку з метою пошуку цільового споживача. Наприклад, виробники косметичних виробів експортують засоби для відбілювання шкіри у провінцію Британська Колумбія, оскільки там багато вихідців з Південної Азії.

Через зростання мусульманської громади стабільно збільшується попит на продукцію халяль. При цьому понад 95% мусульманського населення Канади мешкає у містах.

За останніми дослідженнями Банку ділового розвитку Канади канадські споживачі надають перевагу:

– можливості пошуку в інтернеті до придбання товару (уважно вивчають огляди та відгуки інших покупців);

– здоровому способу життя (за оцінками, майже 31% канадських споживачів готові платити більше за товари, корисні для здоров’я);

– індивідуальному підходу;

– гарній якості за невелику ціну.

При цьому приблизно 6 із 10 канадців вважають себе “етичними споживачами” і бажають витрачати свої гроші на продукцію, вироблену із застосуванням певних етичних стандартів. Наприклад, канадці готові сплачувати більше за товари, які не пов‘язані з використанням дитячої праці.

Канадський ринок органічної продукції займає за розміром п’яте місце у світі, а 56% канадців купують органічну продукцію щотижня.

Таким чином, канадський ринок ближчий, аніж може здаватися спочатку.

І угода про вільну торгівлю дійсно відкриває багато можливостей для українських експортерів, враховуючи суттєве й миттєве скасування ввізних мит, а також наявність у Канаді величезної української діаспори, яка може стати місточком до канадських споживачів, дистриб’юторів, агентів, операторів роздрібної торгівлі тощо.

Тому не бійтеся підкорювати нові ринки, навіть якщо вони знаходяться далеко.

http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/08/2/7069300/