Посилення антитерористичного та контррозвідувального режимів, анонсованесекретарем РНБО Олександром Турчиновим, не допоможе запобігти терактам, впевнений колишній керівник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк. Більш того: він вказує на те, що ці поняття навіть не мають визначення, затвердженого законом. Натомість політолог Ігор Чаленко зауважує: неможливо оцінити ефективність заходів контррозвідки, адже більшість із них засекречені.

Колишній керівник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк стверджує, що запропонований РНБО контррозвідувальний режим не прописаний в законодавстві, тож механізму його впровадження немає.

«Такі дії – посилення антитерористичного режиму, введення контррозвідувального режиму, про які ніхто не знає, не знає, з чим його їдять – шкодять Україні, показують популістські методи роботи влади і те, що влада не знає, що робити, єдине що проголошує режими, лозунги, які не можуть виконуватися, тому що немає норм до його виконання», – заявив він в ефірі «Ранкової Свободи».

За словами Вовка, кваліфікувати вбивства та вибухи як теракти без належних підстав недоцільно, адже терористичні акції мають на меті не ліквідацію конкретних осіб, а посилення паніки в суспільстві та тиск на керівництво країни в прийнятті певних рішень.

«Коли кажуть, що підрив біля «Еспресо», який кваліфікують в тому числі як замах на життя народного депутата, і вбивство Аміни, патріотки України – це один ряд подій, то я запитую: чому там терористичний акт, а там – вбивство? Немає логіки в діях влади і правоохоронців, на жаль. Ще раз закликаю реєструвати всі провадження за загально-кримінальним злочином», – наголошує він.

Крім того, Вовк стверджує, що поняття, які фігурують в заяві РНБО, ніяким чином не регламентовані в законодавстві України.

«Такого поняття, як антитерористичний чи контррозвідувальний режим, немає офіційно. Воно не виписане і не зафіксоване навіть у відомчих нормативних актах на серйозному рівні», – каже експерт.

За словами колишнього начальника Генштабу ЗСУ, генерал-полковника Анатолія Лопати, українці повинні звикнутися з думкою, що різноманітні теракти та провокації в країні відбуватимуться час від часу. Експерт вважає, що посилення антитерористичного режиму не допоможе цілком убезпечити громадян від них.

«Треба працювати на випередження. Треба знати, де можуть бути такі провокації з боку нашого агресора. Треба робити все належне, щоб такого не було. Але такі випадки будуть, до них треба бути завжди готовими, вести відповідну інформативну роботу серед населення».

Політолог Ігор Чаленко погоджується із тим, що кваліфікувати усі гучні злочини як теракти не варто.

«Терористичний акт в нас все ж таки йде з метою залякування населення, порушення громадської безпеки і навіть провокації воєнного конфлікту. Тобто вже навіть зараз в законодавстві межа є», – пояснює експерт.

Коментуючи роботу українських спецслужб, яку піддавали критиці зокрема й у зв’язку з вбивством Аміни Окуєвої, Чаленко стверджує: далеко не всі їхні успіхи потрапляють до інформаційного простору. Він наводить приклад із власного досвіду.

«Біля мене, буквально через декілька квартир, певний час тому було знайдено декілька кілограмів тротилу, зброю різного калібру, тобто квартиру повністю перетворили на склад. Правоохоронці тихо приїхали, забрали ту людину, яка організувала цей склад, і ніде в ЗМІ ця інформація не потрапила. Тобто правоохоронці тихо працюють».