Олена Ремовська

Три роки від початку Революції гідності відзначає Україна. Увечері 21 листопада 2013 року на майдан Незалежності в Києві, а також на центральні площі інших українських міст вийшли ті, хто не погодився з рішенням тодішнього президента Віктора Януковича не підписувати з Євросоюзом Угоду про асоціацію. Через три роки Угода про асоціацію з ЄС підписана, але до кінця не ратифікована, триває розслідування злочинів проти учасників Євромайдану. Оптимізм, однак, не втрачають представники ані влади, ані громадськості.

Україна і Європа значно ближчі одна до одної, ніж три роки тому, заявив на урочистостях із нагоди Дня гідності та свободи президент України Петро Порошенко. Під час свого виступу глава держави зокрема нагадав, що минулого тижня Україна стала ближчою до безвізового режиму, а саме – що «зелене світло» цьому процесу дав Комітет постійних представників країн-членів ЄС (щоправда, з одним «але»).

Також, за словами Порошенка, зросли економічні зв’язки України і Євросоюзу. Петро Порошенко висловив сподівання, що євроскпетицизм, що зростає усередині ЄС, не завадить ратифікації Угоди про асоціацію (нині питання за Нідерландами). І додав: Україна наразі – «найбільш єврооптимістична країна Європи».

«І коли в окремих країнах ЄС панує євроскептицизм, нехай вони в нас вчаться, як любити Європу, як боротися за європейські цінності і як реформувати державу», – заявив президент.

З нагоди Дня гідності та свободи Петро Порошенко також відзначив учасників воєнної операції на Донбасі. А у відеозверненні нагадав, що «ворог не лише атакує ззовні, але й розхитує зсередини».

«Метою Кремля є постійна внутрішня дестабілізація, анархія, отаманщина. Дострокові вибори в Україні і посилення позицій проросійських сил в новому парламенті. А далі – ревізія європейського курсу. А ще потім – повна зміна зовнішньополітичного вектору держави. У фіналі – повернення України в імперське стійло», – додав він.

На акцію – ввечері, бо традиція

Офіційні урочистості з нагоди Дня гідності та свободи по Україні тривали вранці і вдень. Активісти ж на місцях відзначали початок Революції Гідності ввечері.

Наприклад, у Запоріжжі. Першим заклик зібратися ввечері на окрему від влади акцію оприлюднив у соцмережах Тимур Книш. Громадський діяч, колишній боєць батальйону «Донбас» був на запорізькому Євромайдані з перших днів.

«Сьогодні – робочий день, а Майдан завжди у будні збирався на 18-у годину. Це була наша традиція запорізька», – каже він.

«Будемо казати відверто: одна справа – провладний мітинг, на якому представники тих верств, що через Майдан прийшли до влади чи утримались в ній, а друга справа – коли збирається громада міста Запоріжжя», – додає активіст.

Офіційні та громадські заходи до Дня гідності та свободи відбулися у низці міст по всій Україні, зокрема у Львові, Одесі, Кропивницькому.

У Києві вдень мітинги були небагатолюдними. Кореспондент Радіо Свобода повідомляв зокрема про мітингувальників під перевернутими державними прапорами, які не приховували, що зібралися за гроші.

Основна акція до річниці початку революції була запланована на вечір. Серед її учасників – зокрема представники крайніх правих рухів. Під час акції сталося кілька сутичок.

З огляду на масові заходи, Міністерство внутрішніх справ повідомило про посилення заходів безпеки як у Києві, так і в інших містах. Для забезпечення порядку залучили майже 15 тисяч поліцейських та 3 тисячі нацгвардійців. Зокрема, у понеділок частково перекрили центр столиці.

Луценко полетів у Гаагу

У Генеральній прокуратурі України напередодні ввечері повідомили про поїздку Юрія Луценка до Гааги – для «обговорення можливості розгляду Міжнародним кримінальним судом (МКС) злочинів, вчинених проти учасників Революції гідності».

У жовтні додаткові матеріали про злочини проти мітингувальників до Гааги передали члени «Адвокатської дорадчої групи» – громадської організації, заснованої правниками, які представляють інтереси євромайданівців і родин Небесної сотні.

Член групи, адвокат Віталій Титиш у коментарі Радіо Свобода висловлює подив щодо поїздки Луценка до Гааги. Він розповідає: між Генпрокуратурою й правниками-активістами, які збирали матеріали для Міжнародного кримінального суду (МКС), останнім часом комунікація була практично відсутня.

«У минулому році був проміжний звіт прокурора МКС, яка не знайшла достатньо підстав для прийняття у провадження розслідування злочинів проти учасників Євромайдану, – зазначає Титиш. – Було встановлено, що це були тяжкі злочині, але для того, щоб провадження було взято до МКС, вони мають відповідати критеріям злочинів проти людяності – зокрема в частині широкомасштабності і систематичності практики».

«Саме цих доказів не вистачало для руху вперед на стадії попереднього вивчення, яке зараз триває. Саме ці докази ми і збирали», – додав адвокат.

Сам Віталій Титиш зізнається: через низку причин не вірить, що МКС може відкрити провадження у справі про злочини проти учасників Революції гідності. І наполягає: їх, перш за все, мають розслідувати національні суди.