Остап Яриш
Шостого квітня у Нідерландах відбудеться консультативний референдум щодо ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. В останній тиждень перед голосуванням в країні значно побільшало розмов й агітації на тему референдуму. Якщо до цього про нього майже не згадували, то тепер інформації справді багато. Блоги, газети, телебачення, соціальні мережі, білборди – всюди помітно, що Нідерланди готуються до голосування. Чим живе країна зараз та як вплине її остаточний вибір на співпрацю України з ЄС?
Фейкове «проти»
Результати референдуму спрогнозувати доволі важко: частина громадян готова проголосувати «за», інша частина твердо переконана у своєму виборі «проти», а решта (і таких дуже багато) взагалі збирається ігнорувати голосування, бо не бачить в ньому сенсу. Суспільство як таке ще не визначилось зі своїм вибором, тож не дивно, що різні політичні сили й організації намагаються схилити людей на той чи інший бік.
Активною й доволі голосною є позиція «проти». За останніми даними, відсоткова більшість нідерландців симпатизує саме їй. Організаторами референдуму й, власне, найбільшими супротивниками зближення України з ЄС є організація «BurgercomiteEU», центр «Форум для демократії» та сатиричний блог GeenStijl. Серед політичних сил, що ведуть «ні-кампанію», найбільш активними є Соціалістична партія, Партія свободи та Партія захисників прав тварин.
Однак референдум для всіх них є не так виявом недовіри до України, як можливістю показати своє незадоволення ЄС та його політикою загалом, розповідає Міхіль Наннінга, нідерландський політолог. Декілька днів тому представники «BurgercomiteEU» навіть заявили, що «їм абсолютно немає ніякого діла до України, а їхньою єдиною метою є вихід із Євросоюзу – тож вони зроблять все, аби стосунки Нідерланди-ЄС стали якомога напруженішими».
Виходить, що першопричина проведення референдуму – зовсім інша, ніж його суть. Євроскептики апелюють до аудиторії передусім тезами, які засуджують політику розширення ЄС, оскільки це, на їхню думку, загрожує демократії та добробуту самих Нідерландів. Серед основних аргументів щодо того, чому не варто співпрацювати з Україною, – високий рівень корупції, який через торгівлю може вплинути на Нідерланди, влада олігархів та, так би мовити, недостатня цивілізованість України для того, щоб бути у євроспільноті. Крім того, за їхньою логікою, якщо Україна в майбутньому стане членом ЄС, то Євросоюзу доведеться вливати сюди величезні гроші з кишень платників податків, а отже – з кишень нідерландців. Основне, що зараз намагаються зробити євроскептики, продовжує Міхіль Нанніга, спантеличити людей, подаючи неповну інформацію та граючи на їхньому незадоволенні політичним становищем. До того ж, на їхню руку грає пасивність тієї частини суспільства, яка в принципі не проти проголосувати «за», але через різні причини не вбачає в цьому сенсу.
Запізніле «за»
Порівняно із супротивниками асоціації, позиція «за» в Нідерландах виражена не так активно. Втім, аргументи її прихильників є доволі сильними. Почнемо з того, що на боці України – уряд Нідерландів на чолі з прем’єром Марком Рютте. Він є доволі проєвропейським, тож навряд чи піде проти рішення ЄС. Нещодавно в мережі викликала обурення заява Рютте про те, що «Україна повинна підтримувати хороші зв’язки як із Європою, так і з Росією. А це неможливо, якщо Україна стане членом ЄС». На перший погляд – де тут підтримка асоціації? Річ у тому, що такі слова, скоріш за все, були націлені на євроскептичну частину населення й мали на меті заспокоїти людей: мовляв, нема чого боятись – Україна навряд чи стане повноцінним членом ЄС. Так, схожа тактика навряд чи переконає прихильників позиції «проти» змінити свою думку, але вона має усі шанси збільшити ігнорування референдуму, а відтак відсіяти частину незадоволених громадян.
Власне, більшість нідерландців, які начебто й не проти асоціації, сподівались на те, що суспільство проігнорує референдум й 6 квітня буде надто низька явка. За законом, якщо участь в голосуванні візьме менше, ніж 30% виборців – референдум визнають недійсним. Проукраїнські політичні сили та організації теж робили на це ставку,тому не докладали особливих зусиль для проведення інформаційної кампанії. Втім, останні дані свідчать про те, що 30-відсотковий бар’єр, схоже, буде подолано, і що на референдум підуть здебільшого незадоволені ЄС люди. Це пояснює активне пожвавлення довкола теми – прихильники асоціації зрозуміли, що потрібно вирішувати проблему пасивності громадян.
На вулицях почали з’являтись білборди Лейбористської партії, які закликають людей «не дати Путіну закінчити його розмальовку» й проголосувати «за».
Вступили в гру й інші політсили: декілька днів тому депутати соціал-ліберальної партії «Democrats 66» звинуватили ініціаторів референдуму в тому, що їхня ідея коштує Нідерландам (а отже й платникам податків) 40 мільйонів євро. Крім того, виявилось, що один із офіційних організаторів акції, популярний блог GeenStijl, зробив це через те, що його власники (TelegraafMediaGroup) заявили про неприбутковість сайту. Щоб збільшити свою рентабельність, у GeenStijl вирішили порушити першу-ліпшу тему, яка дозволяла б провести референдум й привернути до себе увагу суспільства. Цією темою виявилась Угода про асоціацію України з ЄС.
Такі аргументи, що лунають протягом останніх днів у нідерландському медіапросторі, є серйозним ударом для євроскептиків. Але вони почали з’являтись доволі пізно. До того в цьому напрямку працювали здебільшого українці. Серед них – Остап Процик, ініціатор кампанії#TakIsJa. Основна ідея акції – це запис відеозвернень, в яких пересічні українці розповідали про те, чому ратифікація угоди є такою важливою.
«Наші голландські друзі говорили, що противники інтеграції не знають України, – розповідає Процик. – Ми старались показати, що асоціація потрібна простим людям, а не політикам чи великому бізнесу. Її прагнуть звичайні українці, що хочуть залишитись у своїй країні і розвиватись тут, тож не варто забирати у них шанс для побудови достойної держави. Люди записали дуже емоційні та природні відео. В цьому й була головна ідея – прямий меседж від українців до нідерландців, без посередників і політиків».
Політичні наслідки
Втім, без політиків тут не обійтись. Ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС матиме прямий вплив на політичне майбутнє як України, так і Нідерландів. Однак що станеться, якщо 6 квітня люди проголосують проти? Усі зусилля виявляться марними й співпраця з Європою буде розірвана? Ні. По-перше, референдум є консультаційним – тобто остаточне рішення все одно залишиться за парламентом. Тут є два варіанти – або депутати не змінять свого попереднього рішення й проголосують за ратифікацію, або ж прислухаються до голосу народу й вирішать сказати «проти». Правду кажучи, другий варіант є більш ймовірним. На початку наступного року в Нідерландах будуть вибори, тож ігнорування результатів референдуму може означати для теперішніх депутатів прощання зі своїми кріслами. Втім, з іншого боку є Європейський союз, якого відмова від ратифікації аж ніяк не влаштовує. Нідерланди опиняються в дуже незручному становищі.
Оксана Головко, експерт із європейського права, це підтверджує. «З позиції права, на дійсність угоди про асоціацію та на відносини Україна-ЄС рішення суттєво не вплине. У тій частині угоди, яка належить до компетенції держав-членів, скоріш за все, Нідерланди матимуть з нами особливий двосторонній режим – його слід буде погодити з Європейським союзом. При негативному рішенні референдуму Нідерланди будуть апріорі виключені з загального механізму регулювання відносин, тож відмова від ратифікації є некомфортною навіть їм самим. Це ускладнить співробітництво не лише з Україною, а й з Європейським союзом в контексті такої співпраці».
Поки що важко спрогнозувати, якими будуть результати голосування 6 квітня і чи дослухається до них парламент Нідерландів. Проте вони стануть хорошим маркером того, що відбувається у самому Європейському союзі та чого слід очікувати в майбутньому.
The Author
Comments