Голова Міжнародного суду, француз Ронні Абрагам зазначив, що проаналізувавши надані Києвом аргументи, суд вирішив, що на перший погляд, більша частина з них виглядає прийнятною і підпадає під юрисдикцію очолюваної ним міжнародної судової установи.

Однак тимчасові вимоги зобов’язати Росію здійснювати належний контроль за російсько-українським кордоном з метою припинення поставок зброї, припинення й запобігання постачанням грошей або зброї групам, які здійснюють терористичні атаки на сході й так далі – всі ці елементи не знайшли підтримки гаазьких суддів.

Для тимчасових заходів у рамках конвенції недопущення фінансування тероризму немає умов – голова суду

Одночасно із закликом до обох сторін дотримуватися всіх пунктів Мінських угод суддя Абрагам зазначив, що у Конвенції йдеться про моменти, які українська сторона не взяла належним чином до уваги, а саме: Києвом не було надано доказів, що «надсилання або збір (Росією) фондів із наміром використовувати їх для терористичних дій на цьому етапі не були підтверджені у сенсі «намірів, усвідомлення та цілей», які мали б бути доведені.

«На цьому етапі процедури Україна не надала судові доказів, що дали б достатню можливість переконатися, що ці елементи дійсно присутні. Тому суд дійшов висновку, що немає умов для впровадження тимчасових заходів, яких вимагає Україна на базі Конвенції щодо недопущення фінансування тероризму», – заявив Абрагам.

Згідно з рішенням суду, між підтримкою тероризму і власне намірами й усвідомленням це робити, мав би бути доведений чіткий зв’язок.

Відновити в Криму Меджліс і навчання українською – Міжнародний суд

Переможною для України стала друга частина цього проміжного вердикту, а саме – щодо впровадження тимчасових заходів для зобов’язання Москви утримуватися від будь-яких кроків із етнічної дискримінації в окупованому Криму. І хоча вони дещо відрізняються від «української редакції», Росію, зокрема, закликають відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу й припинити будь-які обмеження щодо представників кримськотатарського народу.

Інший пункт цих підтриманих заходів також виконує прохання Києва: йдеться про вимогу припинити обмеження щодо освіти українською мовою.

«Росія, згідно зі своїми зобов’язаннями, повинна утриматися від продовження й накладення обмежень кримським татарам зберегти свої представницькі установи, включно з Меджлісом. По-друге, одностайно підтримано надання можливості викладання на півострові українською мовою та заклик до обох сторін утриматися від усіх дій, що можуть погіршити ситуацію чи ускладнити пошуки рішення», – виголосив у Гаазі голова Міжнародного суду ООН.

Київ частково виграв – гаазький експерт

Це великий крок для України, каже аналітик із гаазького центру міжнародного права – Інституту Ассера – Олів’є Ріббелінк. Він наголошує на тому, що вже те, що Міжнародний суд визнав, що він має юрисдикцію розглядати позов України – це «потужний бал» для Києва.

«Росія не змогла переконати суд у тому, що спору немає, що позов України не відповідає критеріям: суд погодився з тим, що критерії дотримані. Тож частково Київ виграв, адже суд сказав, що наявні підстави для занепокоєнь. Але це не означає, що при розгляді по суті в остаточному рішенні суд не підтримає український позов щодо фінансування тероризму. Це дуже важливо, адже справа визнана адекватною й надалі оцінюватиметься за заслугами», – зазначив Ріббелінк.

Тепер, як пояснює експерт, слід запастися терпінням: наступні кроки, а саме рік-два має піти на аналіз українського письмового звернення. Стільки ж часу має піти на аналогічну процедуру з російського боку. А вже потім буде визначений наступний процедурний календар, аж до винесення остаточного вироку.