Богдана Костюк
Україна перетворилась не лише на арену протистояння між західними демократичними цінностями і російськими імперськими амбіціями, а і на територію олігархічних «розборок». На тлі збройного конфлікту на Донбасі у Києві розгортаються баталії за перерозподіл за сфери впливу на різні економічні галузі. Експерти вважають, що «олігархічні війни» значно більш небезпечні для української державності, ніж російська агресія. Адже олігархи породжують корупцію, соціальну нестабільність і гальмують реформи, наголошують фахівці. Чи вдасться Україні подолати олігархів, чи, навпаки, олігархи розвалять державу?
Олігархами фахівці називають підприємців, як мають безпосередній вплив на владу. В Україні на початку 1990-х олігархи розбагатіли за рахунок участі у ринкових операціях, використавши зв’язки з представниками вищих ешелонів влади. З часом олігархи взяли під контроль політичні партії, ставши їхніми спонсорами, або створили нові, щоб отримати місця і вплив у Верховній Раді та уряді України. Тобто, «бізнес – це політика. Політика – це бізнес».
Олігархічна держава ствердилася в Україні у 1990-х роках за час президентства Леоніда Кучми. Як стверджує політолог Володимир Чемерис, протягом наступних років частина олігархів укріпила свої позиції в Україні, жодна влада досі не становила для них серйозної небезпеки. Нині ж, на думку експерта, в Україні розгорнулась війна олігархів-найбільших бенефіціаріїв Майдану за ринок, який називається Україна. Як написав Чемерис на одному з інформаційних сайтів, той, хто «з’їсть» суперника, здобуде право отримувати з українців ренту.
І ця «олігархічна війна» тим більш небезпечна, що відбувається одночасно і паралельно з війною на Сході, зауважує Чемерис. Фактично, українці мають втримати «два фронти» і перемогти і російських окупантів, і вітчизняних олігархів, вважає він.
«Олігархи зараз, якщо можна так сказати, втратили страх Божий, держава втратила над ними контроль. Ми також бачимо, що всі тяготи війни насправді уряд покладає на тих людей, яких і посилає воювати. Зараз в Україні говорять про третій Майдан, який і скаже рішуче слово проти олігархів – безсумнівно, він буде», – вважає Чемерис.
Захист малого бізнесу – крок до подолання олігархії
Тим не менше, зменшити вплив олігархів на систему державного управління і політику, а потому змусити їх працювати в інтересах української держави й українського суспільства цілком можливо, вважають фахівці. Так, політолог Євген Магда пропонує керманичам держави зламати монополію олігархів за рахунок того, щоб надати преференції малому і середньому бізнесу і підтримати розвиток громадянського суспільства.
«Олігархи зникнуть, і їхній вплив зменшиться лише тоді, коли держава, у тому числі Верховна Рада, будуть ухвалювати… бюджети, в яких будуть преференції не для олігархів, а для малого і середнього бізнесу.
Коли в нас буде зростати прошарок середнього класу. Допоки у нас не буде потужного середнього класу, олігархи будуть набагато більш активними. Вони настільки активні, наскільки суспільство їм дозволяє це робити», – зазначив фахівець в ефірі Радіо Свобода.
Політолог Костянтин Матвієнко, у свою чергу, вважає, що олігархічна система в Україні уже «дала тріщину». У розмові з Радіо Свобода він наголосив, що нинішня олігархічна система може бути переформатована на користь України за умов впровадження серйозних реформ і контролю громадськості над владою.
«Ми на сьогодні з Вами присутні в такій епічній картині краху олігархічної системи, яку створив Кучма… коли від олігополії ми будемо переходити до нового типу суспільних взаємин, де найбільш розумним олігархам, безумовно, знайдеться місце», – стверджує Матвієнко.
До того ж, як зазначив експерт, згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Євросоюзом, Київ зобов’язався спростити умови ведення бізнесу і зробити правила бізнес-гри прозорими й однаковими для всіх. Розподілу за маркером «свій – чужий» в українській економіці не має бути, наголосив Матвієнко.
Наскільки рішуче «ні олігархам» з боку влади?
Влада, у свою чергу, стоїть на позиції, що для створення належних умов ведення бізнесу необхідно насамперед подолати корупцію. Так, президент Петро Порошенко на зустрічі з членами конкурсної комісії з обрання кандидатів на посаду голови Антикорупційного бюро заявив, серед іншого, на потребі подолати корупцію на всіх рівнях і встановити силу закону.
«Подолання корупції не означає просто голосування за Антикорупційне бюро, або голосування за закони по боротьбі з корупцією. Корупція має конкретне прізвище, конкретне ім’я, це конкретна людина, котра має сидіти у в’язниці», – пояснив Порошенко в інтерв’ю 5 Каналу.
Щоправда, у щирість намірів подолати корупцію і подолати вплив олігархів, які демонструють президент Порошенко і його команда, вірять не всі. Так, народний депутат України, майданівець Володимир Парасюк у соціальних мережах нагадує, що Порошенко має власний родинний бізнес, а отже, також є олігархом. На думку Парасюка, наразі в Україні точиться не боротьба проти олігархів, а боротьба поміж олігархами.
«Зараз у нас новий етап внутрішньої боротьби. Команда Президента усім нам нав’язує, що в країні влада бореться проти олігархів, але це не так. В країні йде війна між олігархами. Давайте дивитись правді у вічі – наш президент теж олігарх, який зараз, користуючись владним становищем, просто збільшує свої активи, – пише Парасюк. – Чому Порошенко ще досі в Ліпецьку (Росія – ред.) не продав свою фабрику? Виходить так, що бізнес нашого президента-«патріота» спонсорує тероризм на Донбасі, адже податки він платить в скарбницю Росії. Ось так в нашій країні робляться справи. Я нікого не захищаю і не вигороджую, я констатую факт», – зазначає депутат.
Порошенко пообіцяв продати свій бізнес майже рік тому, але поки цього не сталося, хоча агента для продажу обрали ще минулого серпня. Зволікання з продажем «Рошену» експерти пояснюють низькою ціною українських активів на світовому ринку через конфлікт з Росією, але дехто сумнівається у щирості намірів Порошенка розпрощатися з маєтками. Оглядачі також говорять про те, що активи Порошенка, частина яких розташована в Росії, залишаються важелем політичного впливу Кремля на президента України.
The Author
Comments