Надія Бурейко

Ще до того, як офіційно увійти до Білого дому на правах господаря, 45-й президент США Дональд Трамп був чітким та однозначним у заявах щодо перспектив імміграційної політики у разі своєї перемоги.

Його передвиборча кампанія наробила чимало галасу.

Її неодноразово називали популістською та хейтерською, зокрема через те, що вона була значною мірою побудована навколо принципу “проти” замість принципу “за”.

На думку Дональда Трампа, Сполучені Штати Америки – єдина держава в світі, чия імміграційна система ставить потреби інших держав вище своїх власних. Щоб змінити таку ситуацію й слідувати насамперед національним інтересам, у своєму імміграційному плані Трамп наголосив на трьох основних принципах імміграційної реформи.

Побудова стіни уздовж південного кордону країни стоїть у цьому переліку під номером один, оскільки “нація без кордонів не є нацією”. При цьому ще на етапі передвиборчої кампанії Трамп обіцяв, що фінансовий тягар будівництва стіни буде покладено на Мексику.

Після обрання він не відступив від проголошеного наміру.

Іншими двома принципами міграційної реформи Трамп назвав необхідність дотримання та захисту законів, а також збільшення робочих місць, оплати праці та безпеки усіх американців з гаслом “спершу – американські робітники”.

Не нова стіна

До обіцяних змін у системі імміграційного контролю новообраний президент вдався негайно. Одним із перших ухвалених рішень став указ про підготовку до будівництва стіни уздовж кордону з Мексикою.

Очікувана вартість проекту – близько 15 мільярдів доларів. Його мета – припинити нелегальну міграцію та наркотрафік, а отже, посилити безпеку країни.

Ідея зведення стіни на півдні Сполучених Штатів Америки не є новою.

Чималого резонансу вона наробила ще у 2006 році, коли республіканець, попередник Трампа, 43-й президент США Джордж Буш підписав “Закон про безпечну огорожу” (The Secure Fence Act). Цей документ передбачав зведення на кордоні з Мексикою дворівневого загородження.

Крім будівництва стіни, планувалося збільшити використання датчиків руху, камер нічного бачення тощо. Президент Буш-молодший назвав цей проект початком нової імміграційної системи, яка допоможе гарантувати безпеку країни, впорядкує процес міграції та зробить його справедливішим.

Згаданий закон, схвалений 10 років тому, ще під час виборчих перегонів додавав Трампу впевненості у заявах про можливість оперативно почати це будівництво.

Довжина вже наявного на кордоні огородження становить 1078 км, довжина всього кордону з Мексикою сягає 3145 км. Отже, третина укріплень була облаштована ще задовго до того, як Дональд Трамп розпочав боротися за президентське крісло.

Фрагмент існуючої стіни на кордоні США та Мексики

Та чи гарантуватиме завершення будівництва повне вирішення проблеми нелегальної міграції та наркотрафіку?

Впевненості в цьому немає, адже чимала кількість нелегальних мігрантів перетинає кордон Сполучених Штатів Америки на підставі чинних документів у пунктах прикордонного контролю і стає “нелегалами” вже пізніше, порушуючи візові умови і невчасно виїжджаючи з країни.

Саме тому боротьба з нелегальними мігрантами, яку розпочинає нова адміністрація США, не обмежується лише огорожею.

Удар по візах

Крім розпорядження щодо зведення стіни, ще одне розпорядження стосується так званих міст-притулків (sanctuary cities) нелегальних іммігрантів. Таку назву отримали міста, які прийняли своєрідну політику захисту нелегальних іммігрантів, не переслідуючи їх за порушення федеральних законів про імміграцію – в цих містах мігранти можуть жити, не побоюючись депортації.

Міста-притулки – не нове явище для США, цей неофіційний статус мають 39 міст, включаючи такі гіганти, як Нью-Йорк, Бостон чи Лос-Анджелес. Також обмеження у переслідуванні мігрантів мають більше 350 округів в різних штатах країни (всього в США трохи більше 3000 округів).

25 січня Дональд Трамп підписав указ, за яким міста-притулки будуть позбавлені федерального фінансування, якщо місцева влада не співпрацюватиме з Вашингтоном у боротьбі з нелегальною міграцією. Наразі немає даних про те, наскільки це обмеження буде болючим для даних міст, але керівництво найбільших мегаполісів-притулків вже оголосило, що не має наміру змінювати свій статус.

Крім боротьби з містами, що мають “окрему думку”, Трамп наказав посилити боротьбу власне з мігрантами.

Для цього одним із підписаних ним указів передбачається істотне збільшення кількості співробітників Прикордонної служби та Служби імміграції та митного контролю.

27 січня Дональд Трамп підписав ще одне розпорядження з гучною назвою – “Про захист нації від в’їзду іноземних терористів до Сполучених Штатів” (“Protecting the Nation From Foreign Terrorist Entry Into the United States”).

В тексті документа йдеться, що він має на меті захистити громадян США від “іноземних громадян, які мають намір здійснити терористичні акти в Сполучених Штатах”.

У відповідності до цього указу, всі громадяни семи держав для США є імовірними терористами. Трамп оголосив, що в’їзд до Штатів для них закритий – принаймні, на найближчі місяці.

Указ набув чинності одразу в день підписання і став несподіванкою: в ключових аеропортах країни накопичилися сотні пасажирів, що легально прибули до США (наприклад, після короткої подорожі за межі Штатів) і стикнулися із забороною вже на кордоні.

Одночасно під аеропортами зібралися десятки тисяч людей, що протестували щодо незаконності заборони, а юристи-волонтери за допомогою судових рішень намагалися по одному “витягувати” з транзитної зони тих, хто застряг у ній.

Отже, норми указу Трампа є такими: на 90 днів призупиняється можливість в’їзду до США громадян Ірану, Іраку, Лівії, Сомалі, Судану, Сирії та Ємену, причому йдеться навіть про тих, хто в’їжджає легально, маючи американську візу – як про іммігрантів, так і про подорожуючих, приміром, бізнесменів, студентів і навіть власників Green Card. Нові візи громадянам цих країн не видаватимуть.

Незначний виняток з цього правила становлять ті громадяни названих держав, хто в’їжджає на територію США з дипломатичною візою, а також візою для діяльності в рамках ООН та інших міжнародних організацій і міжнародних місій.

Так, указ Трампа призупинив на 120 днів програму США щодо прийняття біженців (USRAP), щоби з’ясувати, які додаткові процедури необхідно вжити, щоб унеможливити загрозу Сполученим Штатам з боку біженців.

Загальна кількість біженців, яка “не становитиме шкоди” США, у 2017 році обмежується 50 000. А прийом біженців із Сирії обмежено на невизначений період.

Розпорядження від 27 січня обмежує імміграцію за національним принципом вперше з 1965 року. У 1965 році був ухвалений закон “Про імміграцію”, який усунув обмеження імміграції за національно-етнічною ознакою, відкривши можливість переїзду до Сполучених Штатів вихідцям із неєвропейських країн. Даний закон називають таким, що входить до трійки найважливіших законодавчих ініціатив у США, які вплинули на лібералізацію суспільного життя в країні та пожвавлення антидискримінаційного руху.

Бували випадки, коли президент США обмежував дозвіл на в’їзд або вводив обмеження для певних груп іноземців, однак обмеження для всіх громадян певної держави запроваджені вперше за останні 52 роки.

* * * * *

Вплив нової імміграційної політики США буде відчутний не лише за кордоном і не лише у “постраждалих” містах-притулках нелегальних іммігрантів.

“Стіна Трампа”, візові обмеження та інші заходи можуть додати нової хвилі антиіммігрантської риторики та популізму в Сполучених Штатах – країні, яка має імідж “держави іммігрантів”.

І наслідки цього є непрогнозованими. Особливо якщо антиіммігрантські настрої будуть і надалі роздмухуватися і використовуватися для політичної вигоди.

http://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/01/30/7060849/