Що спільного у корупції і ящірки? Що сниться корупціонеру? Як працюють спецпризначенці НАБУ? Отримати відповіді на ці та інші запитання, кажуть, можна буде в… Парку корупції, який відкривається 1 червня у Києві.
Проект втілює Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні.
«ЄС залишається відданою підтримці боротьби з корупцією в Україні, в першу чергу шляхом створення нових спеціалізованих інститутів. Наступним важливим кроком України буде створення Антикорупційного суду. Разом із тим Антикорупційна ініціатива ЄС реалізує широкомасштабну інформаційну кампанію, частиною якої є цей Парк корупції, — прокоментував Хюг Мінгареллі, голова представництва ЄС в Україні.
«Для того, щоб Україна усвідомила свою амбіцію стати стійкою європейською демократією, яка належно функціонує і процвітає, вона має ефективно вирішувати проблеми корупції, що проникають скрізь. Данія з гордістю допомагає у цьому, в тому числі завдяки нашій підтримці Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI). Народ України відіграє дуже важливу роль, і я переконаний, що Парк корупції може допомогти у підвищенні обізнаності і в мобілізації більш широкої підтримки у боротьбі з корупцією», — розповів Рубен Медсен, Посол Данії в Україні.
Ні екологів, ні вчених-ботаніків сусідство з «батонами» і корупцією не бентежить. 10 тисяч євро. Таку суму Антикорупційна ініціатива ЄС заплатила Ботанічному саду імені Миколи Гришка за те, що погодились розмістити у себе на території Парк корупції. Гроші передані у якості благодійної допомоги. Адже відповідно до Закону України про національно-заповідний фонд надавати території Ботсаду в оренду адміністрація не може.
«А чому ми мали не погодитися? — відповідає на запитання «Дня» про причини підтримки проекту «Парк корупції» заступник директора з наукової роботи (ландшафтне будівництво) Микола Іванович ШУМИК. Він запевнив, що мотивація участі в проекті Антикорупційної ініціативи ЄС була не в грошах… «Хоча якщо будуть іти відвідувачі й купувати вхідні квитки — це теж складова підтримки Ботсаду в наш час», — каже він.
А от експертам юристам Парк корупції не сподобався. Екс-заступник глави Національного агентства з питань запобігання корупції Руслан РЯБОШАПКА назвав проект безглуздо шкідливим. «Мені здається, що доросла, розумна людина повинна розуміти, що надувні золоті батони — це явно неадекватна відповідь на факти купівлі голосів у парламенті, оприлюднені Онищенком, чи корупцію у оборонній сфері, до якої причетні найвищі посадові особи держави. Ці всі недолугі перфоманси за гроші європейських платників податків призводять до втрати фокусу, відволікання уваги суспільства від реальних проблем з корупцією. Замість жорсткої реакції на оприлюднені факти сучасної топ-корупції нам підсовують паралельну реальність, у якій у форматі премії Дарвіна нам же пояснюють що таке корупція і як вона виглядає,.. — каже Рябошапка — Пропоную європейцям не зупинятись на цьому і наполягати на включенні до проекту Антикорупційної стратегії щорічних антикорупційних танців шаманів, де виганятимуть дух корупціонера, конкурсу авторської антикорупційної пісні во славу подвигів антикорупціонерів і битви антикорупційних екстрасенсів, де вони повинні вгадати, хто ж насправді корупціонер».
Ми зустрілися з главою Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні Екою ТКАШЕЛАШВІЛІ, аби обговорити і пріоритети, і мотиви її діяльності та проектів.
— Це не був біг за корупцію. Один бігун, завданням якого було привернути увагу. Але ця акція — це був тизер до Парку корупції.
Корупція — наболіла тема, і вона дуже актуальна для України, українців та їхнього майбутнього.
Це (Парк корупції. — Авт.) — не пропаганда корупції. У тому розумінні, що ось як гарно живеться корупціонерам, що їм уже музей чи парки ставлять. Ні. Це навпаки, в хорошому сенсі цього слова, пропаганда того, як важливо з нею (корупцією. — Авт.) боротися і в чому суть цієї проблеми… Які приклади з інших країн можуть бути доречними, що відбувається тут, в Україні, аби було зрозуміло — хто ваші борці з корупцією, які вже є досягнення. Ми хотіли показати людям, як важливо підтримувати тих, хто бореться з корупцією — це і НАБУ, і САП, І АРМА — всі ці новостворені органи, які щоденною своєю працею, не покладаючи рук, усупереч усьому, свою роботу виконують і цим самим закладають фундамент тієї держави, якою Україна прагне стати — економічно, політично та соціально розвиненою.
— За формою Парк корупції — це що? Ви саджаєте дерева, як «корупціонерів»? Чи йдеться про атракціони і парк розваг?
— Це — entertainment (з англійської буквальний переклад — «розваги». — Авт.). Буде і пізнавальна частина, але й інтерактивна розважальна теж. Тому що ми націлені на те, щоб молоде покоління захотіло прийти до нас у парк. Тому що це й є майбутнє країни. Важливо, щоб молодь свідомо розуміла, в чому суть корупції і на скільки важливо з нею розібратися. Але ми розуміємо, щоб привернути увагу молоді, потрібно бути креативними. Спілкування з цим поколінням вимагає інших tools (з англійської — інструментів). Тому в Парку корупції ми поєднали все те, що можна було креативно поєднати.
Ми вже презентували невеличкі тизери. Уявіть собі: відвідувач заходить на якусь величезну ділянку Ботанічного саду, де ми розмістимо величезні куполи/шатри, які будуть не лише наповнені пізнавальним контентом, а й креативні. Я не можу розкрити всіх секретів. Але скажу, що буде один купол, де буде віртуальна реальність. Можна буде вдягнути спеціальні гаджети, взяти джойстики, увійти в кімнату і …
— Брати хабарі?
— Ні. Побути детективом НАБУ. Провести обшук. Потрібно буде знайти докази. Арештувати підозрюваного. Можна доторкнутися до тієї роботи…
— Ваша цільова аудиторія — молодь?
— В тому числі.
— Ви вважаєте, що молодь в Україні ще не достатньо знає про корупцію, чи цікавиться нею?
— Молодь цікавиться корупцією в Україні. Але вона глибоко не вникає в суть. Я не кажу про всіх. І цільовою аудиторією для нашого проекту є якраз ті, хто цікавиться корупцією, тому вони і прийдуть у наш Парк…
У молоді зараз, мені здається, є відсторонення від медіа як джерела інформації через перенасиченість і заполітизованість інформаційного контенту. Тому ми придумали щось друге, яке суть проблематики передає через той метод, який молодим людям зрозумілий і цікавий.
— Десь у світі є аналоги такого Парку корупції чи Україна є унікальною?
— Ніде у світі подібного немає. Та ж сама команда, у партнерстві з ким ми і робимо цей проект — агенції Gres Todorchuk PR, — відомі в Україні своїми соціальними та креативними проектами. У чомусь схожий на наш Парк корупції вони робили проект — «Музей новин»…
Складність нашого Парку корупції полягала в тому, щоб взяти якісь апробовані елементи донесення інформації і відтворити щось більш цілісне про корупцію локально — для України.
«ХОЧЕМО, ЩОБ ЛЮДИ ПОВІРИЛИ У СВОЇ СИЛИ»
— Чому Ботанічний сад імені Миколи Гришка? Це окраса Києва. Люди з усіх куточків України приїздять тути насолодитися красою ще живої частини столиці. Може, ви як іноземка цього і не знаєте, але під натиском забудовників і корупції Київ-зелений перетворився на Київ-бетонний. І корупція в тому числі цьому сприяла. І це — як ви самі сказали -наболіле для українців питання. Корупція — огидне явище, негативне, яке поламало і ламає долі мільйонам українців. Хто і чому вирішив, що доречно нагадати про неї в Ботсаду, куди люди йдуть з дітьми?
— Ви самі відповіли на своє питання. Парк корупції в Ботанічному саду тому, що люди й так ходять туди, щоб відпочити і розважитися. І ми їх не кличемо туди, куди їм буде складно прийти, або лінь, або некомфортно чи незатишно. Ми не хочемо нагнітати проблему, не хочемо викликати агресію. Навпаки. Хочемо людям допомогти позбавитися відчуття приреченості, що корупція — це щось назавжди, що українці отримали у спадок і передадуть своїм дітям… Хочемо, щоб люди повірили у свої сили, що якщо ми всі разом об’єднаємо зусилля, то зможемо перемогти це ганебне явище.
І в парку в нас навіть буде надутий шестиметровий корупціонер, який падатиме, коли хоча б дев’ять людей зробили дещо разом.
В Парку корупції будуть символічні речі, які мають людям запам’ятовуватися. Попри те, що в нас буде лекторій, ми все ж акцент робитимемо не на лекціях…
— Якщо питання було в тому, щоб не витрачати зусиль на залучення публіки, а принести майданчик туди, де люди й так є, то чому Парк корупції не розмістили в резиденції колишнього президента Віктора Януковича в Межигір’ї?
— Тому що ми хотіли абстрагуватися від особистостей. Хоча «батон» там (в Парку корупції. — Авт.) буде. Але це буде як символ пихатості того «історичного відтинку часу»…
Парк корупції — це не про особистості. Влаштовувати судилища не є нашою метою…
«Золотий батон»
Межигір’я створило б неправильне тло для сприйняття інформації, яку ми хочемо донести в Парку корупції. Адже корупція — це системне явище. Не можна посадити, чи вигнати одну людину і сказати, що ми вже побороли корупцію.
— Як у рамках цього проекту ви оформили стосунки з Ботанічним садом? Чи отримує Ботсад гроші за Парк корупції?
— По-перше, ми вдячні адміністрації Ботанічного саду, що вони поставилися до проекту з великим ентузіазмом. В більшій мірі — це соціальний проект. Але оплата є за ті послуги, які надаються Парку корупції. Адміністрація Ботанічного саду була нам дуже вдячна за це. Тому що, я так розумію, їм потрібні гроші, щоб закрити потреби Ботсаду.
— Скільки ви платите Ботсаду?
— У мене зараз цих цифр немає. Я не хочу дезінформувати.
Але ми так само вдячні міській владі Києва. Мерія і особисто Віталій Кличко нам сприяли і допомагали. Адже було дуже багато формальностей і бюрократії щодо правил безпеки і їх дотримання. Тому рекомендації і допомога місцевої влади була дуже корисними нам.
— Скільки часу буде діяти Парк корупції?
— Три тижні в Києві — в Ботанічному саду. Розглядаємо можливість продовження на тиждень чи два.
А потім сподіваємося, якщо це буде успішно в Києві, вивезти Парк кудись в інше місто.
«ЩОБ УКРАЇНЦІ МАЛИ ЕНТУЗІАЗМ БОРОТИСЯ З КОРУПЦІЄЮ, ВОНИ МАЮТЬ БАЧИТИ УСПІХИ ТОГО, ЩО ВЖЕ ЗРОБЛЕНО»
— 16 мільйонів євро — бюджет Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, якою ви керуєте. На що йдуть ці гроші? Яка мета вашої діяльності?
— Антикорупційна ініціатива створювалась як додаток до усіх тих широких програм, які ЄС надав Україні після революції 2014 року, щоб допомогти у просуванні реформи у ключових секторах.
Як і всі програми, які є технічною допомогою, наша програма націлена на допомогу в тих напрямах, в яких сама держава бачить першочергову потребу.
Боротьба з корупцією була окреслена як пріоритет номер один Президентом для нового уряду, для громадян і, зокрема, для ЄС. Тому що всім зрозуміло, що в довгостроковій перспективі, щоб країна стабільно розвивалась і була безпечною та комфортною для життя, боротьба з корупцією — ключове питання. Без верховенства права неможливо змінювати докорінно в тому числі й інвестиційний фонд, який важливий для розвитку економіки. І все це дуже взаємопов’язано…
Велика частина нашої програми займається спеціалізованими органами, які були створені для боротьби з корупції.
Сподіваємося, що настане ключовий момент і парламент прийме закон про антикорупційний суд. І ми готові допомагати у вирішенні тих завдань, які постануть для створення такого спеціалізованого суду. Щоб закрити ланцюжок тих органів, які боротимуться з корупцією.
Окрім цього, ми підтримуємо громадські організації. Це дуже важливо, тому що превенція і боротьба з корупцією — це взаємозалежні речі.
Крім того, ми підтримуємо журналістські розслідування в Україні.
— Яка тривалість вашої програми?
— Три роки. Ми стартували на початку 2017 року, і працюватимемо до кінця 2019-го.
— А ви вже для себе зрозуміли, з чим борються українці? Корупція в Україні — це що? В чому її причини?
— Ні. У нас немає цього в пріоритетах. Що ми вивчаємо, то це успіхи того, що вже зроблено. Наприклад, ми зараз працюємо з Chatham House (британський аналітичний центр у сфері міжнародних відносин. — Авт.) по аналізу звіту, який представимо на конференції в Копенгагені в кінці червня, де буде глибокий розгляд того, як звужуються лазівки для корупції, які сфери демонструють найбільший прогрес, а які відстають.
Ця інформація дуже важлива, щоб розуміти прогрес. Великий ворог будь якого суспільства — це апатія, викликана масштабами проблеми. І щоб українці мали ентузіазм боротися з корупцією, їм треба бачити успіхи того, що вже зроблено.
— Чи згодні ви з тими оцінками, які отримує Україна від Transparency International у щорічному рейтингу сприйняття корупції?
— Коли вперше держава починає займатися серйозними реформами, поінформованість про глибину проблеми в суспільстві набагато більша, ніж раніше. Тому, на мій погляд, нормально, коли в перші роки після реформ такого характеру зростає сприйняття корупції в людей. Більше про це говорять. Більше відкритості.
Потрібно подивитися на динаміку, коли пристрасті трохи вляжуться. Думаю, що цикл 4 — 5 років. Тому треба ще трошки потерпіти.
Але ще один важливий момент — без створення антикорупційного суду, тобто без закриття ланцюжка органів, які мають боротися з корупцією в Україні, не можна говорити про початок циклу. Без притягнення до справедливої відповідальності людей, чию провину в корупції було доведено слідчими, важко домогтися зрушення у сприйнятті цієї проблеми в суспільстві. Мають з’явитися рішення, яким люди довіряють. Навіть якщо вироки будуть виправдальні, люди мають вірити, що вина справді не доведена.
«АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД — ЦЕ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВА ФОРМУЛА»
— Досвід яких держав у боротьбі з корупцією ви вважаєте може бути корисним для України?
— Різних. Тому що вони секторальні й відмінні. І грузинський, і румунський, і досвід Гонконгу, наприклад. Це — різні підходи, які насправді можуть бути повчальними. Але кожна держава повинна мати свою модель. І, звичайно, що антикорупційний суд — це не обов’язкова формула. В Україні він важливий з огляду на ті аргументи, які наводять чиновники, громадськість, експерти.
— Ви особисто є співавтором реформи юстиції в Грузії. І ви, воюючи з корупцію, не пішли шляхом створення спеціалізованого антикорупційного суду, чому?
— Почнемо з того, що в Грузії не було створено й ніяких спеціалізованих агентств. Грузія — маленька країна. І кадрова реформа, і економічна були більш комплексно проведені. Тому в нас не було потреби у створенні елітних спеціалізованих агентств з боротьби з корупцією.
Україна ж, з огляду на масштаби проблеми і масштаби країни, пішла іншим шляхом. Тут просто навіть кількісно змінити персонал у поліції, прокуратурі чи судах займе більше часу, ніж у Грузії…
Реформа судової влади в Україні, щоб вона дійшла до судів першої інстанції, займе декілька років. У боротьбі з корупцією так довго чекати не можна.
Другий аспект — це специфіка справ, якими займатимуться антикорупційні судді. Йдеться про складні фінансово-кримінальні оборудки. Тому компетенція суддів дуже важлива. Замість того, щоб тренувати складними тренінгами усіх суддів у 40-мільйоній країні, буде створено спеціалізований суд. І це більш прагматично і виправдано з точки зору якості та ефективності.
— Яка з розвинених країн уже апробувала метод антикорупційного суду?
— У більшій мірі це — азійські країни. Наприклад, Малайзія.
У Європі, де судова влада стара і укорінена, говорити про спеціалізований антикорупційний суд нераціонально.
— А Італія? Навіть гучна операція «чисті руки» не спровокувала створення антикорупційного суду. Чому?
— Вони пішли шляхом підготовки спеціалізованих судів. У них є антикорупційні судді. Правда, специфіка їх діяльності в тому, що вони розглядають справи, які більше пов’язані з мафією.
The Author
Comments