Україна – єдина європейська держава, що потрапила до групи найменш ліберальних економік світу в щорічній доповіді Економічна свобода у світі Канадського інституту Фрейзера.

Крім того, рейтинг Індексу економічної свободи, складений The Heritage Foundation, показує, що Україна має репресивну економіку. Вона посідає 116-е місце з 180-ти країн після Судану та Афганістану.

Корупція, олігархія, тиск на бізнес і відсутність у підприємців можливості відстояти свої права в суді лише затягують українську економіку в безодню.

Джеймс Ґвартні, професор економіку в університеті Флориди, розповів, чому Україні потрібна лібералізація економіки та які можливості для держави вона може принести.

– Яких головних висновків ви дійшли на підставі вашого дослідження лібералізації економіки? Що ви зрозуміли про Україну та інші схожі країни?

– По-перше, те, що економічні свободи призводять до дуже важливих змін. Ті, хто лібералізували свою економіку, – Польща,Балтійські країни, Грузія, Румунія, а нещодавно Вірменія та Албанія, – зростають швидше і мають більший рівень доходів, ніж ті, хто цього не зробив. А окрім того, що різні регуляторні перешкоди та нерівні умови для різних бізнесів, що створює держава через фаворитизм та податкові преференції та обмеження, зменшують конкуренцію для окремих компаній та цілих ринків, це підживлює корупцію.

– Чи було щось, що вас здивувало? Адже це загальновідомо, що економічна свобода веде до економічного зростання. Можливо, щось стало для вас сюрпризом?

– Я досліджував цю проблему не лише у колишніх країнах з плановою економікою, але й по всьому світі. Тож мене важко здивувати. Але якщо говорити про такі країни як Румунія та Болгарія, що почали реформи пізно і ще на початку 2000-х переживали те, що відбувається сьогодні в Україні, – політичні проблеми, тиск на бізнес, інфляція, – то там відбулися величезні зміни. Завдяки тому, що вони взяли інший курс та провели реформи, ВВП на душу населення там збільшилося удвічі.

– Дехто скаже: свобода – це добре. Але погляньте на Польщу: вона почала зростати, коли приєдналася до Європейського союзу. Європа допомогла інвестиціями, і через це Польща почала зростати. Те ж можна сказати про Болгарію і Румунію – вони були дуже бідними країнами, але після вступу до ЄС отримали доступ до европейських грошей і почали рости. Різниця між цими країнами і Украною полягає у європейських грошах, а не у свободі. Що ви на це скажете?

– Якщо ми говоримо про Польщу, вона почала зростати ще до вступу до Європейського Союзу. Балтійські країни швидко розвивалися ще до вступу до Європейського Союзу. Вони лібералізувалися на початку. І завдяки цьому прийняли процедури, що дозволили їм зрештою приєднатися до ЄС. Втім, не всі економіки, яким притаманне швидке зростання, приєдналися до Європейського Союзу. Албанія, наприклад, не є членом ЄС. Але ця країна лібералізувалася і з початку 2000-х подвоїла свої доходи.

– А як Україна виглядає у вашій доповіді?

– Пасе задніх за рівнем свободи. І точно вона має найменший рівень економічної свободи серед країн, що колись мали централізовану планову економіку. Це одна з найменш ліберальних економік світу.

Ми чуємо від нашого уряду, що вони за останні три роки зробили дуже багато: скасували регуляторні акти, у нас є економічна стабільність, спростили умови роботи бізнесу, у нас чи не найнижчі податки у Євпропі. Чому це не позначилося на результатах вашого дослідження?

– Якщо відповісти просто: тому що ви цього не зробили. Одна справа, що вам каже ваш уряд про те, що вони роблять, і зовсім інша –  що є насправді. Думаю, все можна зрозуміти, якщо подивитися на монетарну та цінову стабільність у країні. Результати цього уряду, можливо, кращі, ніж попередніх, коли була двозначна інфляція. У вас все ще є багато обмежень для міжнародної торгівлі. Дуже багато обмежень для валютного курсу і інвестицій. Україна ледь зачепила верхівку айсбергу, коли ми говоримо про дерегуляцію.

Дехто каже, що корупція – це наша основна проблема. Але інші люди кажуть, що корупція виникає у бідних країнах  –  початку потрібно розбагатіти, а вже потім можна боротися з корупцією. А що ви про це думаєте?

– Я думаю, що це неправда. Корупція виникає через перешкоди, які виникають для бізнесу та торгівлі. Один з тих, хто долучився до проекту Економічної свободи, Майлк Уокер, колишній виконавчий директор Інституту Фрейзера, любив говорити: “Регуляторні обмеження – це сировина корупції”.

– Якщо подивитися на теперішню ситуацію, яким буде майбутнє України?

– Все залежатиме від того, якої політики дотримуватися. Якщо ви зробити серйозні кроки в напрямку лібералізації – відкриєте свої внутрнішні та зовнішні ринки, вивільните підриємницький дух, який є в українців (ми про це знаємо, бо вони його являють в інших частинах світу) – якщо ви підете цим шляхом, майбутнє буде таким як в інших країнах, що подвоїли свій ВВП на душу населення протягом 15-ти років. Якщо ні –  продовжиться економічне загнивання.

Розмовляли Андрій Юхименко, Ірина Лесишин

Американський професор економіки Джеймс Ґвартні: Україна пасе задніх за рівнем економічної свободи