Сьогодні ляльку-мотанку знають як український оберіг – адже саме на Україні збереглася традиція її виготовлення. Однак насправді в давнину ляльки-обереги такого типу були поширені не тільки у всіх слов’янських народів, але і у їхніх найближчих сусідів. З часом сакральне значення ляльки втрачалося, і вона все більше перетворювалася на іграшку. Мотанка – прапрабаба всіх ляльок з клаптиків і ігрових текстильних ляльок.
Що ж це таке – лялька-мотанка? Це жіноча фігурка, що втілює в собі ідею Богині, Матері, Берегині. І робили її традиційно тільки жінки. Ляльку створювали з різними цілями: як оберіг на заміжжя, материнство, на лад у сім’ї, на багатство, на одужання…
Особливість мотанки в тому, що до неї не можна торкатися голкою і ножицями. Всі клапті для неї рвуться вручну, деталі примотуються, а не пришиваються. Деякі майстри стверджують, що окремі деталі одягу ляльки можна вишити, пришити до них тасьму, але тільки заздалегідь, поки ще не почався процес складання ляльки. Однак я підозрюю, що це сучасні віяння. Зараз мотанка має більше декоративне, ніж обрядове значення, тому її зовнішній вигляд важливіше, ніж правильність виконання.
Крім того, при створенні мотанки не можна зав’язувати вузли. Єдиний «дозволений» вузол зав’язується в районі пупка і символізує народження ляльки. У цей момент потрібно подумати про те, для чого призначається лялька, і загадати бажання. Допускаються вузли при складанні ручок, поки вони ще не приєднані до тіла. До речі, деякі мотанки робляться без рук.
Справжня лялька-мотанка збирається з клаптиків від вживаного одягу. Одяг має бути неодмінно любимий, такий, який шкода викинути. Якщо з ним пов’язані погані спогади, використовувати його не можна! Крім того, в хід підуть шматочки тасьми, стрічок, мережива. А для декоративної мотанки підійдуть натуральні тканини – ніякої синтетики.
Особливість української ляльки-мотанки – хрест з ниток на обличчі. У російських ляльок в основному лице залишали порожнім, не промальовуючи. А обличчя української, білоруської мотанки неодмінно «перехрещувалось», щоб ніякий злий дух не міг вселитися в ляльку. Дослідники вважають, що це ще дохристиянський символ, що означає сонце. Цей хрест теж не вишивається, а намотується. Зараз він частіше робиться різнобарвним і служить додатковою прикрасою мотанки.
Починається виготовлення мотанки з голови. Клапоть скочується у валик, щоб вийшов невеликий циліндр. Його кладуть в центр шматки білої тканини, тканина стягують і обмотують ниткою – виходить голова. «Хвостик» тканини послужить основою для тіла. Голову обмотують різнокольоровими нитками, зображуючи хрест. Ще один шматочок тканини звертають довгий тонкий рулончик і примотують до тіла – це руки. Потім мотанку одягають, намотуючи на неї шари одягу: сорочку, спідницю, фартух, хустку… Іноді крім тканини використовують і інші матеріали. Наприклад, лялька-мотанка для достатку в домі замість тулуба може мати качан кукурудзи (попередньо добре просушений). Лялька для одужання, для захисту може містити цілющі трави.
І останнє, але найважливіше: лялька-мотанка повинна виготовлятися в один прийом, майстрині не можна ні на що відволікатися. Інакше оберіг не тільки не подіє, але й може принести нещастя.
The Author
Comments