Ірина Озимок, керівник програми місцевого економічного розвитку Western NIS Enterprise Fund

У чому полягає парадокс українських реформ?

Ми наполегливо намагаємося залучити найкращі міжнародні практики, тоді як самі можемо створювати такі системи, які отримують міжнародне визнання.

Ще кілька років тому преса в Україні рясніла журналістськими розслідуваннями на теми державних закупівель. У них йшлося про все: від малини для Адміністрації президента до міських лавок у Харкові, від підручників до транспортних засобів.

Натомість сьогодні уже Україна ділиться досвідом запровадження електронної системи державних закупівель у Єгипті, Тунісі, Молдові. У чому секрет успіху системи ProZorro на фоні повільного прогресу інших пріоритетних реформ в Україні?

Не секрет, що якісна реформа потребує політичної волі, активного залучення громадянського суспільства, а також фінансової підтримки, особливо якщо мова йде про розробку нових рішень та ІТ-технологій.

Команда ProZorro теж витратила немало часу на пошук партнерів та донорів. Не дивно, адже на початку ідея прозорих державних закупівель здавалася утопічною. Донорські організації після зустрічей брали час на роздуми.

Рік тому, у червні 2015 року, Western NIS Enterprise Fund підписав першу грантову угоду з Transparency International Ukraine з метою підтримки розвитку ProZorro в контексті реформування системи публічних закупівель в Україні. Тоді фонд узяв на себе ризик, який не готові були брати інші донорські організації, і не помилився.

Завдяки команді проекту ProZorro Україна отримала міжнародну відзнаку World Procurement Award 2016 у Лондоні, стала членом GPA, зекономила 1,71 млрд грн для державного бюджету, прийняла закон про публічні закупівлі, який робить систему ProZorro обов’язковою для всіх державних закупівель з серпня 2016 року.

Поштовхом для цього стали лише 50 тис дол, які фонд ризикнув виділити для старту проекту.

Нині система ProZorro і реформа публічних закупівель вийшли на новий рівень. З 1 квітня використання ProZorro стало обов’язковим для всіх центральних органів влади і великих державних підприємств. А з 1 серпня на неї перейдуть всі державні замовники, в тому числі місцеві органи влади і комунальні підприємства.

Тимчасом тривають активні навчання замовників щодо використання електронної системи у Києві та регіонах. Спеціально для замовників було створено онлайн-курс на платформі Prometheus та інформаційний ресурс, який містить базу специфікацій, що значно спрощує замовникам оформлення електронних тендерів.

Днями відбулося перше навчання для тренерів ProZorro, які стануть агентами змін в регіонах. Таким чином, команда ProZorro зробила реформу невідворотною.

Чому ProZorro вдалося?

Адже програми міжнародної технічної допомоги діють в Україні ще з 1990 років. Упродовж цього періоду донори виділили понад 9 млрд дол. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зараз впроваджується 268 проектів загальною контрактною вартістю понад 3,3 млрд дол.

Western NIS Enterprise Fund, який підтримує ініціативи з просування реформ в Україні та трансформаційні проекти, виділив понад 300 тис дол на підтримку прозорих публічних закупівель як, зокрема, інструменту боротьби з корупцією. Визначивши чіткі критерії відбору проектів, можна досягти значних результатів.

На прикладі ProZorro можна проілюструвати п’ять основних критеріїв проектів, які підтримують донорські організації.

1. Відповідь на потреби суспільства — вирішення конкретної проблеми.

Боротьба з корупцією фігурує як пріоритет у більшості стратегічних документів державного та міжнародного рівнів. Від “Стратегії 2020” до міжнародних договорів та конвенції ООН проти корупції, яку Україна ратифікувала у 2006 році. У цьому ж напрямку Україна працює як учасниця Групи держав протидії корупції — GRECO.

Попри це щороку з бюджету виводяться мільярди гривень. Корупційні схеми, відшліфовані роками, важко викоренити за допомогою окремого проекту.

В Україні до державних закупівель з боку держави залучено близько 200 тис осіб. Створення ProZorro дозволило перевести раніше недоступну громадськості інформацію про тендери державних структур у публічний простір. Тепер за державними закупівлями можуть спостерігати мільйони українців.

Це величезний крок уперед. Коли після заклику Юрія Бірюкова до спостереження за перебігом тендеру Міноборони у червні 2015 року система просто не витримала навантаження, керівництво фонду усвідомило дві важливі речі.

Перша — існує чималий інтерес до державних закупівель, друга — необхідно в критичні терміни створити умови для масштабування системи.

Як відомо, більшість донорських організацій не фінансують розробку програмного забезпечення. Вони зосереджені на залученні міжнародної експертизи, розробці стратегічних документів та планів дій, навчанні та підтримці комунікацій.

Ми усвідомлювали, що без програмного забезпечення проект буде неможливим. Одним з вирішальних факторів успіху було те, що перші роботи над системою були проведені за комерційний кошт: сім майданчиків внесли на розвиток проекту по 5 тис дол як свідчення готовності долучитися до реформи.

2. Команда — довіра та професійність.

Одним з найбільших досягнень Майдану є ріст відповідального громадянина —responsible citizenship, про що свідчать активний волонтерський рух та велика кількість громадських ініціатив. Ініціатори ProZorro стали волонтерами на держслужбі, покинувши високооплачувані роботи задля внеску в реформу.

Один з ініціаторів реформи Олександр Стародубцев покинув бізнес з розвитку біржових систем, щоб очолити департамент державних закупівель в Мінекономіки. Олександр Наход залишив посаду топ-менеджера й очолив держпідприємство “Зовнішторгвидав”, яке є утримувачем центральної бази системи ProZorro.

Завдяки його зусиллям підприємство, яке символізувало корупційну систему в закупівлях, перетворилося на прозору ефективну організацію, яка забезпечує повну підтримку впровадженню реформи.

Віце-президент фонду Олена Кошарна вірить у лідерів реформ і завжди наголошує, що для успіху і безповоротності таких змін критичною є побудова міцного партнерства: ініціатори та розробники — з одного боку, Нацрада реформ та керівництво Мінекономіки — з другого, контроль суспільства — з третього. І, звісно, представники чесного бізнесу.

За словами Дмитра Шимківа, точкою неповернення стали публічні домовленості, обговорення із залученням грузинських реформаторів та підписання чотирьох меморандумів, які згуртували людей навколо реформи. Далі потрібно було заручитися підтримкою тих, хто буде просувати систему. Так з’явилися перші користувачі — міністерства, які в тестовому режимі перейшли на ProZorro.

Наступним кроком став захист системи: треба було унеможливити її використання як ширми для імітації реформ. Тому права на неї були передані Transparency International Ukraine як організації із світовим ім’ям у боротьбі з корупцією.

У святкові травневі дні фонд провів стратегічну сесію для команди ProZorro. Близько 30 людей поміняли свої вихідні на три дні кропіткої роботи над цілями, цінностями і планами щодо розвитку стартапу, як вони часто називають ProZorro. Стартапу, який перейшов на новий, національний рівень.

Крім професійної команди, для успіху проекту важливою є розбудова партнерських відносин. Саме партнери допоможуть тиснути, коли виникає опір старої системи.

3. Практичний результат — які зміни відчують громадяни.

Чимало проектів та програм, спрямованих на боротьбу з корупцією, закінчувалися написанням документів, які рідко давали результат.

Для донорських організацій важливим є практичний результат, який можна виміряти не лише кількісними, а й якісними показниками. Недостатньо провести навчальні програми в сфері публічних закупівель, важливо забезпечити застосування отриманих знань для підвищення якості надання державних послуг.

Команда ProZorro звернулася до фонду з першим практичним результатом: 18 червня 2015 року, коли була підписана перша грантова угода, система вже показала першу економію — понад 11 млн грн з державного бюджету.

bc44759-3-original

Так, виробник меду, дізнавшись про тендер Міноборони щодо сухих пайків для військових, почав фасувати свій продукт відповідно до вимог тендеру.Наразі економія, отримана завдяки електронним закупівлям, перевищила 1,4 млрд грн. ProZorro не лише зберігає держбюджет, а й створює можливості для середніх та малих підприємств, які раніше навіть не розглядали державу як потенційного торгового партнера. Завдяки реформі довіра бізнесу до держави повертається.

4. Залучення громадянського суспільства — кожен може стати учасником державотворчих процесів.

Складається враження, що про ProZorro знають всі, і не тому, що всі стежать за повідомленнями Максима Нефьодова про чергові “зради” і “перемоги”. У громадян є багато можливостей бути долученими до реформи: від тестування системи як постачальників товарів до моніторингу закупівель як спостерігачів та аналітиків.

Ще один приклад активного залучення громадськості до реформ — проект “1991 інкубатор на основі відкритих даних”, який підтримав Western NIS Enterprise Fund. Один із стартапів інкубатора запустив пошуково-аналітичну систему .007, що дозволяє спростити пошук і візуалізацію відкритих даних про фінанси України.

Портал уможливлює контроль за державними витратами та ідентифікацію корупційних елементів, в тому числі у державних закупівлях. Як результат зусиль команд “Є-дата” та ProZorro на базі .007 було створено сервіс 007 Transaction Filter, який поєднує тендерні закупівлі з реальними платежами за контрактами.

ProZorro не є панацеєю у боротьбі з корупцією. Це лише один, але важливий крок. Періодично з’являються закиди про схеми, які нібито дозволяють обійти систему. Саме тому пильна увага до реформи і залучення громадськості — один з додаткових важелів тиску на тих, хто не засвоїв уроків Революції гідності.

Неможливо не погодитися з Шимківим: “Технічні системи не заміняють реформу суспільних відносин. Проте ми створили фундамент для цієї реформи. Ми створили здорову систему для здорової країни, яка може, бачить і реформує”.

5. Сталість результатів проекту.

Ефект від інноваційних проектів повинен залишатися і після закінчення донорської підтримки. Умовою фінансування проектів є залучення коштів з інших джерел для забезпечення тривалості проектів після завершення фінансової допомоги донора.

Після першого траншу від фонду до проекту ProZorro долучилися інші донори, зокрема USAID, GIZ, міжнародний фонд “Відродження”.

Після виходу на національний рівень система поступово, з середини 2017 року, стане самоокупною завдяки платежам постачальників для участі у тендерах, які сьогодні варіюються від 17 грн до 1 700 грн залежно від суми тендеру.

Від міжнародних організацій важлива не лише фінансова підтримка, а й створення відповідного тиску на керманичів держави та на тих, хто саботує реформу. Важко вести перемовини з іноземними делегаціями щодо підтримки реформ, якщо доводиться пояснювати, чому чиновники самі блокують багато ініціатив.

Крім зовнішніх чинників, одним з факторів успіху ProZorro є публічність та широке медійне покриття. До слова, про ProZorro писали The Wall Street Journal, U.S. News & World Report, “зрада” і “перемога” після долучення кожної нової області чи державного підприємства активно обговорюється у пресі та соціальних мережах.

http://www.epravda.com.ua/publications/2016/06/21/596225/

Previous post

Як провести літні канікули з користю для здоров’я...

Next post

Власник Le Boutique: Україна в майбутньому стане екосистемою для стартапів

Comments

Leave a reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *