Запитання: Минулого тижня в Києві відбувся саміт “Україна-ЄС”. Як Ви оцінюєте його результати?

Відповідь: Саміти є робочим інструментом високого рівня. На них підбиваються проміжні підсумки, окреслюються певні плани. Саме це і було зроблено на 19-му саміті “Україна-ЄС” в Києві. Нам було що презентувати, оскільки попередньо, протягом кількох років, було виконано велику роботу, що дала свій результат саме перед самітом.

Зокрема, йдеться про надання в результаті виконання наших зобов’язань “безвізу” українцям, остаточну ратифікацію Нідерландами Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а відповідно – завершення всіма інститутами ЄС ратифікаційних процедур. Це робить можливим набуття Угодою чинності в повноцінному режимі з 1 вересня 2017 року. Загалом це визнання прогресу, якого досягла Україна за багатьма напрямами реформ.

Ми обговорювали і плани на майбутнє. Наприклад, досягнуто згоди про те, що ми маємо розробити спільну “дорожню карту” виконання Угоди про асоціацію. У цьому питанні уряд вже зробив певні кроки.

Також було розглянуто актуальні і для ЄС, і для України питання: спільної позиції та координації роботи щодо кібербезпеки, протидії інформаційним загрозам, координації роботи в стратегічних комунікаціях. Обговорили і питання, які можуть мати безпосередній вплив на громадян, зокрема спільного прикордонного й митного контролю. Хоча кордон з ЄС і перестав бути бар’єром для наших громадян, проте він і далі створює черги, яких можна було б уникнути за умови більшої синхронізації наших процедур із ЄС.

Також давно обговорюється питання входження в загальноєвропейський повітряний простір. Однак наразі це абсолютно не залежить від позиції України, а залежить від розбіжностей Великої Британії та Іспанії щодо Гібралтару і Brexit. Європейська сторона запевняє що готова йти нам назустріч, проте наразі ми не маємо конкретного вирішення ситуації.

Запитання: Президент України Петро Порошенко за підсумками саміту говорив, що на ньому активно обговорювалися питання цифрового ринку та енергетичної співпраці.

Відповідь: Так, обговорювалося входження України у цифровий ринок ЄС, що наразі формується. Тобто наша країна вже на цьому етапі бере участь у формуванні бачення того, як ці процеси мають розвиватися. Ми також обговорювали питання енергетичної незалежності України і енергетичного майбутнього ЄС, участі України в єдиній енергетичній системі Європи. Звісно, ми порушували питання будівництва “Північного потоку-2”. Нам було важливо почути позицію ЄС щодо подальшого розвитку цієї ситуації. Є надія на те, що саме позиція Європейської ради з цього питання буде вирішальною, також є сподівання, що буде враховано наші аргументи про політичну, а не економічну основу цього проекту.

Запитання: Чи обговорювалося у рамках саміту “Україна-ЄС” питання створення спільного консорціуму з управління українською газотранспортною системою? Якою була реакція європейців, коли можливий перехід у практичну площину?

Відповідь: У практичну площину зацікавленість, що реально існує, може перейти після того, як ми проведемо процес анбандлінгу (поділ видобутку, транспортування і продажу газу – Інтерфакс-Україна) “Нафтогазу України”.

Запитання: Чи є проблемою відсутність підсумкової декларації?

Відповідь: На жаль, для прийняття декларації не було знайдено консенсусу з боку європейських країн щодо остаточних формулювань. Сама ж відсутність декларації не є трагедією, бо у нас є протокол спільного саміту і є напрацювання пріоритетних напрямів співпраці. Водночас основні принципи наших відносин з Європейським Союзом, що дають нам завдання на сьогоднішній день, містяться в юридично зобов’язувальному документі ˗ Угоді про асоціацію. Там є ті напрями, за якими ми можемо просуватися вперед. Нічого додаткового, важливого декларація нам не дала б. Шкода, що її немає, але це не проблема.

Запитання: Нідерланди були основним противником внесення в підсумкову декларацію саміту формулювання про визнання ЄС євроінтеграційних прагнень України?

Відповідь: Для Нідерландів було складно перейти до такого рівня формулювань.

Запитання: Раніше Нідерланди отримали гарантії від Європейської Ради, що виконання Угоди про асоціацію не означає автоматичного отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС.

Відповідь: Так, і пункту про автоматичне отримання такого статусу немає в Угоді. Водночас там написано, що Європейський Союз підтримує євроінтеграційні прагнення України. Угоду ратифіковано і вона є зобов’язувальним документом для всіх країн ЄС. І навіть якщо зараз деякі країни хотіли б “пограти із формулюваннями”, то це не вдасться зробити, оскільки всі формулювання закладені в Угоді. На цю Угоду ми й орієнтуємося. Будь-яка заява саміту не матиме більшої сили, ніж Угода.

Запитання: Угоду про асоціацію вже ратифіковано і 1 вересня вона набуде чинності, які можливості відкриває повноцінний початок дії цього документа?

Відповідь: Набуття чинності Угоди про асоціацію повною мірою надає нам можливість повноцінної роботи всіх двосторонніх органів асоціації. Вони і так працюють, але після 1 вересня наші переговори в рамках таких двосторонніх органів за необхідності можуть концентруватися на уточненні або коригуванні доповнень до угоди. Ми також можемо приводити у відповідність до графіків, за якими ми рухаємося, ті чи інші напрями нашої співпраці.

Запитання: Тобто, це радше символічна дата?

Відповідь: Якщо дивитися з юридичної точки зору, то Угода могла б діяти в обмеженому режимі вічно. Однак тепер ми матимемо юридичні рамки і більшу відповідальність сторін за виконання умов Угоди. Ми і самі рухаємося до адаптації нашого законодавства із європейським, і водночас розраховуємо, що наші партнери в ЄС будуть готові надати технічну, експертну, фінансову підтримку для виконання тих чи інших завдань Угоди.

Запитання: Говорячи про Угоду, які існують складнощі в її реалізації?

Відповідь: Переважна більшість заходів, яких нам необхідно вжити в рамках Угоди, проходять через парламент із великим скреготом. Тут йдеться про ґрунтовну перебудову звичних і не завжди прозорих правил. Наприклад, ми маємо провести дерегуляцію. Однак тут йдеться про скасування застарілих радянських регуляцій, а правила ЄС при цьому передбачають саме регуляцію. Таким чином виникає певний конфлікт, коли у суспільстві введення регуляцій може трактуватися як потенційне джерело корупції. Часто цим маніпулюють, і таке сприйняття є перешкодою.

Запитання: В яких реформах, передбачених угодою, вдалося досягти прогресу?

Відповідь: В енергетичній сфері – це ухвалення законів про ринок газу, ринок електроенергії і робота з цих питань над підзаконними актами. Я рада, що є прогрес в ухваленні деяких законопроектів, які розробляли і допрацьовували протягом кількох років, зокрема, про комерційний облік у сфері тепло- і водопостачання, про енергоефективність будівель, про Фонд енергоефективності.

Важливі кроки були зроблені в реформуванні фітосанітарного контролю. Було ухвалено закон про безпеку харчових продуктів, що покликаний створити систему контролю за тим, чим годують тварин, в яких умовах їх утримують, і аж до контролю якості продукту переробної та харчової промисловості. Тепер ми маємо ухвалити значну кількість підзаконних актів.

Є прогрес у питаннях екології, зокрема екологічної оцінки. Щоправда, поки що нашим громадянам, які не завжди мають достатньо коштів на необхідне, часом важко оцінити важливість того, щоб це необхідне було якісним і безпечним.

Можна було б згадати чимало антикорупційних заходів, але їх проводили в рамках виконання плану дій із візової лібералізації.

Запитання: В яких сферах реформування не просувається?

Відповідь: Є кілька сфер, в яких ми не зробили кроків вперед, і це необхідно визнати. Зокрема, в наближенні нашого митного законодавства до європейського, в питаннях захисту інтелектуальної власності, транспорту. У сфері транспорту багато питань щодо морських перевезень, автомобільного транспорту. Ті законопроекти, які вніс до парламенту ще попередній уряд, а наш – перевніс, на жаль, народні депутати повернули. Частина цих проектів законів стосується безпеки пасажирських перевезень, що впливає на багатьох наших громадян.

Необхідно ухвалити й закон про уповноваженого економічного оператора, який парламентський комітет повернув назад уряду, хоча його доопрацювати можна було і в парламенті між першим і другим читанням.

Запитання: Це з боку парламенту. А те, що стосується Кабінету Міністрів?

Відповідь: Це проблема всіх міністерств: ми практично в усіх сферах маємо відставання від плану виконання Угоди про асоціацію. Десь воно більше, десь менше. Наприклад, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства провело зусиллями міністра, його команди та інших державних органів значну кількість законів через парламент. Є міністерства, де рух уперед не такий успішний, хоча існує бажання просувати євроінтеграційний порядок денний у ВР. Успіхом Міністерства фінансів та уряду загалом є те, що нам вперше вдалося перейти до трирічного планування бюджету, як це закладено в Угоді. Думаю, що це є революційною історією для України.

Запитання: Чи має уряд намір активізувати роботу із виконання заходів, передбачених Угодою про асоціацію?

Відповідь: Кабінет Міністрів наприкінці травня ухвалив рішення про запуск електронної системи, яка забезпечувала б безперервність процесу виконання Угоди та моніторинг виконання окреслених завдань. Також було ухвалено рішення про створення системи затвердження перекладів актів європейського права, щоб ми ефективно адаптували наше законодавство до європейського. Ми актуалізуємо наш урядовий план реалізації Угоди про асоціацію, щоб ухвалити його на засіданні Кабміну і потім внести до системи моніторингу з метою стеження за виконанням. Ми хочемо цей план узгодити і з парламентом. Кілька років тому в Раді було ухвалено план законодавчого забезпечення Угоди про асоціацію. Частину завдань вдалося виконати, але тепер його варто було б оновити. У такий спосіб парламент публічно взяв би на себе зобов’язання виконати певну роботу.

Запитання: Чи є достатня кількість кваліфікованих перекладачів для приведення наших законів у відповідність до європейських?

Відповідь: Уряд не має окремих штатних одиниць під фахівців-перекладачів актів європейського права. Однак співробітники урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції з міністерств мають можливість працювати з перекладачами із проекту, який власним коштом реалізує ЄС, ˗ Association for You. Тепер, згідно з ухваленим Кабміном рішенням, урядовий комітет зможе затверджувати такі переклади, щоб їх згодом виставляли в публічний доступ як офіційні.

Запитання: Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс минулого тижня заявив, що якщо Україна виконає певні умови до листопада, то вже в грудні ЄС може їй виділити 3-й транш макрофінансової допомоги у EUR600 млн. Якими є ці умови?

Відповідь: Перелік, на який погодилася Україна, домовляючись про макрофінансову допомогу від ЄС, містить цілу низку заходів, починаючи від створення умов, що унеможливлюють порушення наших зобов’язань щодо зони вільної торгівлі з ЄС (як це робить мораторій на експорт лісу-кругляку або введення додаткових мит на вивезення товарів), і завершуючи створенням автоматизованої системи попередньої перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) декларацій із використанням доступу до всіх реєстрів, зокрема ДФС.

Запитання: А цього доступу немає?

Відповідь: Доступ до реєстрів у НАЗК вже є, однак він надається за запитом, а для автоматизації процесу необхідно внести зміни до закону ˗ з осені ми працюватимемо з депутатами щодо цього питання. Водночас і НАЗК має провести певні організаційні дії для того, щоб користуватися такою електронною системою і мати можливість здійснювати первинну автоматичну перевірку декларації.

Запитання: У лютому, після рішення про виділення 2-го траншу макрофінансової допомоги, в ЄС говорили про необхідність вирішення питання соціальних виплат вимушеним переселенцям.

Відповідь: Так, є і така вимога. Міністерству соціальної політики вдалося налагодити систему, провести перереєстрацію та верифікацію всіх переселенців, і виплати здійснюються щомісяця, як і належить. Щотижня інформацію про виплати передають Євросоюзу.

Запитання: Чи вважає ЄС задовільним вирішення цього питання?

Відповідь: Я думаю, що тут ми маємо конструктивну співпрацю. Є питання щодо електронного реєстру переселенців, тому що техзавдання для його розробника готувало не Міністерство соціальної політики, а Міжнародна організація з міграції, а саму систему розробляла компанія “Міранда”, розробник системи електронного декларування.

Є також питання стосовно банківської сфери.

Запитання: Які саме?

Відповідь: В Україні високий відсоток неповернення кредитів. Необхідно створити і відкрити Реєстр неповернених кредитів. Це теж вимога для отримання макрофінансової допомоги. Завдань багато і вони різнопланові. Буквально 14 липня під головуванням прем’єр-міністра Володимира Гройсмана у нас відбулася нарада щодо виконання цих завдань. Процес їх реалізації вже триває.

Запитання: Під час виділення попереднього траншу ЄС пішов на поступки для України і погодився, щоб уряд лише вніс до парламенту законопроект про скасування мораторію на експорт лісу-кругляку. Чи буде ухвалення цього закону умовою для виділення коштів зараз?

Відповідь: Є готовність Європейського Союзу працювати з нами над системним підходом до збереження лісу, функціонування лісової галузі, контролю над незаконними вирубками, розвитком нашої деревообробної промисловості. Ми домовилися з ЄС про активну співпрацю на експертному рівні, щоб напрацювати остаточне розуміння вирішення цього питання.

Запитання: Законопроект про скасування мораторію вже в парламенті, чи можна очікувати внесення альтернативного? Чи вистачить часу на експертні консультації та пошук рішення, адже скасувати мораторій необхідно до листопада?

Відповідь: Лише після напрацювання спільної позиції. А щодо браку часу ˗ зараз канікули у парламенті, але не в уряді.

Запитання: Як позначиться на взаєминах з ЄС продовження вивізного мита на брухт чорних металів ще на рік?

Відповідь: Щодо металобрухту ситуація така: навіть протягом дії додаткового мита в EUR30 на тонну, експорт до країн ЄС відбувається відповідно до Угоди про асоціацію з митом EUR9,5 на тонну.

Запитання: Чому?

Відповідь: Відповідно до законодавства, Угода про асоціацію з ЄС, як міжнародний договір, має більшу юридичну силу, ніж внутрішній закон. Тому цей законопроект не впливав і не вплине на умови експорту брухту чорних металів до ЄС.

Запитання: Отже, він стосується інших країн, окрім країн-членів ЄС? Такий принцип не застосовувався до мораторію на експорт лісу-кругляку?

Відповідь: Так, закон стосується інших країн, окрім ЄС. Такий принцип верховенства Угоди про асоціацію не можна було застосувати, оскільки тут йдеться про мораторій, а не про підвищення мита.

Запитання: Усі перераховані вище умови необхідно виконати до листопада, а якщо цього виконати не вдасться? Адже ми розуміємо, що той же таки парламент може не знайти консенсусу щодо деяких питань.

Відповідь: Якщо Україна не виконає цих умов до кінця жовтня в прийнятному для наших партнерів форматі, хоча б для тощо, щоб деякі питання перебували на фінальній стадії, то ми не зможемо отримати останній транш макрофінансової допомоги. Ця програма допомоги від ЄС добігає кінця 4 січня 2018 року. Тоді доведеться проводити нові переговори.

Запитання: Чи розглядається ідея переговорів про нову програму фінансування України з боку ЄС після завершення чинної?

Відповідь: Ще рано про це говорити. Ми маємо кілька напрямів переговорів про допомогу Україні з боку ЄС і його структур. Нам не хотілося б кредитної допомоги, ми ставимо на порядок денний питання грантової, тобто безповоротної допомоги в певних сферах, де ми можемо говорити про якісь, можливо, загальні механізми контролю за використанням коштів. Але необхідно враховувати, що наша потреба в зовнішньому кредитуванні залежить від успіхів нашої економіки і, якщо економіка розвиватиметься, то необхідність у кредитних коштах також зменшиться.

Запитання: Рішення про видачу попереднього траншу допомоги ЄС було прив’язано до рішення Міжнародного валютного фонду про видачу траншу за програмою EFF, нині усе відбувається так само?

Відповідь: І ЄС, і МВФ абсолютно однозначно дивляться на виконання нами завдань і цей процес синхронізовано.

Запитання: Наразі багато говорять про позитивний вплив ЗВТ з ЄС на торгівлю товарами, а як справи з послугами, чи великий тут потенціал зростання і подальшої лібералізації?

Відповідь: Це основні завдання для нас ˗ узгодження “дорожніх карт” із лібералізації доступу наших послуг на ринок ЄС та їхніх послуг до нас. Потрібно узгодити “дорожні карти” із телекомунікаційних, поштових, фінансових послуг, морських перевезень.

Запитання: Які перспективи розвитку безвізового режиму, можливо, в контексті доповнення ЗВТ нормами про вільний рух робочої сили?

Відповідь: Одне із завдань, яке ми для себе визначаємо ˗ це початок діалогу із залучення України до Шенгенської зони. Це наступне амбітне завдання, яке ми перед собою ставимо, і хотіли б почати обговорення цього питання. А щодо роботи, то, мені здається, що тут ми маємо зосередити зусилля на створенні можливостей для реалізації наших громадян вдома, і немає у нас зараз завдання, щоб виходити на переговори саме щодо працевлаштування українців в ЄС. Адже, якщо зараз наших громадян запрошують кудись на роботу, то вони можуть поїхати, просто отримавши для цього дозвіл і візу.

Запитання: Чому часткове набуття чинності Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС і ЗВТ не зумовило зростання прямих іноземних інвестицій в країну?

Відповідь: Підписання або набуття чинності Угоди про асоціацію не може саме по собі стати приводом для інвестицій. Це певний сигнал для інвесторів, але потрібна значна робота із поліпшення інвестиційного клімату. Кілька років тому в рейтингу Doing Bussines ми були на 153-му місці, а нині – на 80-му. Ті дії із дерегуляції, автоматичного повернення ПДВ, які ми зробили ˗ все це має дати результат. І наприкінці року, коли з’явиться новий рейтинг Doing Bussines, я впевнена, ми побачимо, що Україна піднялася на кілька сходинок вгору, і це важливий сигнал для бізнесу. Думаю, багато хто зі мною погодиться, що доки у нас не буде нових судів, які завжди керуються принципом верховенства права, бізнес не почуватиметься достатньо захищеним для роботи в Україні. Водночас у нас збільшився приплив прямих іноземних інвестицій, хоча і не в тих масштабах, в яких хотілося б. Без прозорих правил і можливості захистити себе в суді ми не можемо розраховувати на масовий приплив іноземних інвестицій.

Запитання: Нещодавно Україна, як і низка інших країн, зазнала масованої кібератаки, і у зв’язку з цим активно постало питання посилення кібербезпеки. У НАТО існує відповідний трастовий фонд для України…

Відповідь: У кожному трастовому фонді від України є міністерство чи відомство, яке виконує координаційну функцію. Для цього фонду це ˗ СБУ. Ми підійшли до завершення першого етапу роботи фонду. На засіданні комісії Україна-НАТО 10 липня країни-члени Альянсу висловили готовність перейти до другого етапу функціонування фонду. Це означає, що ми з ними разом можемо на підставі аналізу тих загроз, з якими зіткнулися, визначити потреби, а потім країна, відповідальна за цей фонд (Румунія), здійснюватиме координацію з іншими країнами для реалізації спільно визначеного завдання. Нам зараз необхідно чітко визначити, що нам необхідно для посилення кібербезпеки, потім буде проведено підрахунок потрібної суми і триватиме її збір серед країн-членів організації.

Запитання: Скільки часу потребуватиме такий збір інформації, а потім і необхідних коштів?

Відповідь: Очевидно, що в наших же інтересах робити оцінку швидко, а потім спільно з Румунією проводити переговори про виділення коштів на ці цілі. Про терміни говорити складно, адже тут що раніше, то краще. На першому етапі все це тривало рік, зараз деякі речі мають відбуватися швидше, адже механізм вже напрацьовано. До того ж гарантування безпеки в кіберпросторі – для нас життєво важливе питання, і ми намагатимемося все зробити якомога швидше. Думаю, члени НАТО робитимуть так само. Але це не питання тижнів.

Запитання: На яку суму було вже передано техніку на першому етапі?

Відповідь: Я можу назвати загальну суму, яку було зібрано в трастовому фонді – це EUR1 млн 50 тис. Ці кошти було використано. Але в них враховано й оплату послуг експертів, які проводили аналіз потреб.

Запитання: Наразі багато говорять і про необхідність глобальної координації зусиль із кіберзахисту. Україна готова брати в цьому участь?

Відповідь: Безумовно, Україна вже бере у цьому участь і тут є взаємний інтерес з обміну досвідом, наприклад з країнами НАТО для удосконалення систем захисту. Штаб-квартира НАТО запросила наших фахівців у цій сфері відвідати її для ознайомлення з системою кіберзахисту та обміну досвідом.

Віце-прем’єр І.Климпуш-Цинцадзе: Україна хотіла б перейти у відносинах з ЄС із кредитів на гранти