Для виходу з кризи українцям потрібна освіченість, вважає співак Святослав Вакарчук.
Для виходу з кризи, подолання корупції і побудови по-справжньому правової держави, українці повинні змінити своє світосприйняття і побороти тотальну недовіру. Це стане можливим тільки тоді, коли вони почнуть отримувати якісну освіту і дізнаються, як живе розвинений світ, сказав, виступаючи на Атлантичній раді у Вашингтоні, громадський лідер і соліст групи “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук.
“Ми часто говоримо про зовнішніх ворогів (України – ред.), але, на мою думку, найбільший ворог криється всередині, і він зветься недовірою. Українці не довіряють уряду, не довіряють іншим людям і, що найбільш важливо, українці не довіряють самі собі. Це привело нас до того, де ми є зараз”, – зазначив він.
Недовіра створює невпевненість, що, в свою чергу, породжує відсутність верховенства права і призводить до корупції. Вакарчук висловив упевненість, що це недовіра має коріння у вихованні, нестачі позитивних прикладів, “але головним чином найбільша проблема – це відсутність освіти”.
Так, за його словами, “неосвічені люди легко піддаються впливу, ними легко керувати, їм не потрібні зміни, вони нічого не ставлять під сумнів і не йдуть в опозицію”. Тому потрібно освіта, “яка вимагатиме змін у світосприйнятті та погляді на спосіб життя самих українців”.
Вакарчук підкреслив, що вирішення цієї проблеми – справа не одного дня, це повинно бути перспективною стратегією. Для цього, на думку громадського лідера, не обов’язково потрібні Гарвард, Єльський університет або Стенфорд, необхідно дати можливість студентам навчатися у звичайних університетах, але так, щоб “дати їм новий світогляд, і знання, за якими правилами живе світ”.
Зараз Святослав Вакарчук проходить навчання з всесвітньої стипендіальної програми Єльського університету Yale World Fellow 2015. Щороку за цією програмою університет обирає групу обдарованих професіоналів з різних областей та країн світу для інтенсивного кількамісячного навчання, щоб вони могли розширити свій кругозір і відпрацювати якості лідерів.
The Author
Comments